Партнер швейцарської брокерської компанії Sunstone Brokers Сергій Репецький описав ситуацію лаконічно: при ціні соняшнику 33 000–34 000 грн за тонну маржі переробки просто немає. Заводи, які ще працюють, роблять це на запасах сировини, сформованих у березні-квітні. Нові партії за такою ціною брати невигідно.
Ножиці між сировиною й олією
Проблема не в тому, що соняшник раптово подорожчав, — а в тому, що ціни на нього зростали швидше, ніж на готову олію. За даними Spike Brokers, індикатив на соняшник піднявся до $709 за тонну (CPT, переробка), тоді як соняшникова олія на таку динаміку не реагувала. Різниця між вартістю сировини та вартістю продукту — і є та маржа, яка зникла.
Наслідок — масова переорієнтація. Більшість переробних заводів перейшли на сою та ріпак, де рентабельність збереглася. Внутрішні ціни попиту на сиру соняшникову олію підскочили до 58 000–60 000 грн за тонну ($1 160–1 200/т) на умовах FCA-завод, тоді як ще кілька місяців тому картина була принципово іншою.
Що це означає для ринку
Дефіцит соняшникової олії всередині країни — вже факт, який фіксує «АПК-Інформ». Але є і зовнішній вимір: за даними Forbes Україна, у серпні 2025 року експорт соняшникової олії впав до тирічного мінімуму. Сезон 2024/2025 виявився найважчим для переробки соняшнику за останні роки.
«В Україні наприкінці 2024–2025 МР спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, викликаний обмеженою пропозицією соняшника та переходом більшості заводів на переробку сої та ріпаку».
АПК-Інформ
Паралельно розгортається інша історія — ріпакова. Завдяки експортному миту на сирий ріпак, внутрішня переробка у 2025/26 маркетинговому році зросла у 2,6 рази, а експорт ріпакової олії, за прогнозом УКАБ, збільшиться у 2,7 рази — до 576 тис. тонн. Заводи не стоять — вони просто переключилися.
Структурний зсув, а не сезонна пауза
Важливий нюанс: Україна традиційно переробляла весь соняшник усередині країни — це було головне конкурентне правило галузі. Тепер та сама переробна потужність обслуговує інші культури. Інфраструктура нікуди не зникла — змінився її зміст.
- Соняшникова олія дорожчає через дефіцит, але нового стимулу переробляти соняшник це поки не створює — ціна на сировину теж не падає.
- Ріпак отримав структурний захист через мито, і переробники вже вбудували цей сигнал у свої плани.
- Соя займає проміжну позицію — і переробляється, і експортується залежно від кон'юнктури.
Якщо у новому сезоні 2025/26 ціна соняшнику не відкотиться до рівнів, за яких переробка знову стає прибутковою, Україна може зайти в наступний рік із хронічно заниженим виробництвом соняшникової олії — і втратити частину ринків, які вже почали шукати альтернативних постачальників, зокрема Індія, що цього сезону активно закуповувала українську олію.
