З 3 квітня по 4 червня Міністерство культури приймало заявки на «Тисячовесну» — першу повноформатну державну програму підтримки українського культурного продукту, затверджену постановою Кабміну № 404. За два місяці надійшло 1151 заявка у семи напрямах на загальну суму 10,8 млрд грн. Проблема: бюджет програми на 2026 рік — 4 млрд грн, а реально виділять щонайбільше 80% від цієї суми, тобто 3,2 млрд грн. Попит утричі перевищив пропозицію ще до першого відбору.
Що і скільки
Програма охоплює сім напрямів: ігрове та документальне кіно, анімація, музика, перформативне й візуальне мистецтво, контент для соціальних мереж. За словами президента Зеленського, «мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту» — з перспективою закладення фінансування вже у бюджет 2027 року.
Але базова арифметика тривожить. Як підрахувало ZN.ua, держава виділятиме у 2026 році приблизно 76 тисяч доларів на одну годину контенту — менше, ніж коштує один епізод «Слуги народу». Для порівняння: мінімальний стандарт якісного серіалу на рівні Netflix — від 200 тис. доларів за епізод. При цьому на найактуальніший фронт — контент для соціальних мереж, алгоритми яких, за словами міністерки Бережної, «підштовхують користувачів до російського контенту, навіть коли вони самі цього не планують» — виділено лише 260 млн грн, менше 7% бюджету програми.
«Врахували пропозиції індустрії та оновили умови ініціативи. Останні місяці ми багато спілкувалися з культурною спільнотою»
Тетяна Бережна, віцепрем'єрка з гуманітарної політики, міністерка культури
Суперечка про права
Одне з найгостріших питань — кому належатиме створений продукт. Спочатку Мінкульт оголосив, що всі майнові права залишаться у держави (Держкіно та «Центру захисту інформаційного простору»), а переможці отримають лише ліцензію мінімум на два роки. Після публічного тиску культурної спільноти Бережна оголосила про перегляд умов: права мають залишитись у творців. Який варіант закріплено в остаточних договорах — стане зрозуміло після оголошення результатів 12 червня.
Кого не взяли
Сім напрямів виглядають широко — доки не помітиш прогалини. Видавці Олександр Красовицький («Фоліо») та Віктор Круглов («Ранок») вже публічно розкритикували відсутність підтримки книжкової галузі, зокрема аудіокниг. Програма заточена під великих виробників контенту, дрібні незалежні творці фактично відсіяні інфраструктурними вимогами до учасників.
Дослідники звертають увагу й на системний ризик: «Тисячовесна» концентрує ресурси у владній вертикалі — Мінкульт визначає критерії, Держкіно та державне підприємство адмініструють права, Кабмін затверджує переможців. Незалежного аудиту розподілу коштів у публічному форматі не передбачено.
Прецедент і ставки
«Тисячовесна» — не перший спробний камінь. Програма виросла з ініціативи «1000 годин українського контенту», яка так і не набрала повноцінних обертів. Зміна бренду супроводжувалась і змінами умов — під тиском індустрії. Це сигнал, що механізм гнучкий, але й непередбачуваний: правила змінювались уже після оголошення конкурсу.
Якщо 12 червня Мінкульт оприлюднить не лише список відібраних проєктів, а й склад комісії та детальні критерії оцінювання, «Тисячовесна» матиме шанс стати прецедентом прозорого держфінансування культури. Якщо ні — залишиться найбільшим продюсером країни без публічної звітності.
