Скотт Бессент промовляє цифри, які звучать як полегшення: $40–50 за барель замість нинішніх $91–95. Логіка міністра фінансів США проста — щойно війна з Іраном закінчиться, на ринок хлине нафта, яку зараз стримує конфлікт, і ціна впаде під власною вагою пропозиції.
Ми можемо побачити ціну на нафту в $50, можливо, $40, просто тому, що її так багато надходить у продаж
Проблема в тому, що заява зроблена без жодної дати. А ситуація, за словами республіканця з Комітету Палати представників у справах збройних сил, "застопорена" — тобто розмова про "інший бік конфлікту" поки що гіпотетична.
Хто насправді відчує різницю в $50 за барель
Для звичайного українця чи американця це не абстрактна цифра з біржового табло. Ціна нафти напряму тягне за собою вартість бензину, дизеля й, через логістику, майже всіх товарів на полицях.
- Дизель у США вже подорожчав до історичного рекорду — і саме через це аналітики попереджають про подорожчання продуктів
- Falling oil до $40 означало б суттєве полегшення для транспортних компаній і аграріїв, які закладають пальне в собівартість
- Для нафтовидобувних країн, включно з тими, хто фінансує війни, обвал цін — це удар по бюджету
Чому оптимізм може бути передчасним
Бессент пов'язує падіння нафти зі зниженням інфляції та ставок у США — і тут інтерес міністра фінансів очевидний: дешева нафта дає ФРС простір для пом'якшення політики. Це вигідний наратив для адміністрації, яка хоче бачити нижчі ставки.
Але ринок нафти рідко рухається так лінійно, як хотілося б політикам. Навіть після завершення воєнних дій геополітичні ризики в регіоні Перської затоки нікуди не зникають миттєво, а видобувні потужності не нарощуються за тиждень.
Питання залишається відкритим: чи побачимо ми нафту по $40 цього року, чи ринок просто отримав словесну інтервенцію, покликану заспокоїти інвесторів до того, як щось реально зміниться на полі бою?
