Уявіть просту схему: спершу з'являється внутрішній документ, який навіть не є доказом у суді. Потім на його основі детектив пише рапорт. Далі — реєстрація в ЄРДР, обшук, заблоковані рахунки, люди в балаклавах у вашому офісі. І лише десь у кінці цього ланцюга, можливо, суд встановить, чи було порушення взагалі. Це не гіпотетичний сценарій — це задокументована практика Бюро економічної безпеки, яку зараз відчула на собі ціла галузь цивільної авіації.
Україні потрібно майже 600 мільярдів доларів на відбудову, і левову частку цієї суми мають дати приватні інвестори, а не донори. Але інвестор не читає Кримінальний процесуальний кодекс. Він бачить новину: у компанію зайшли з обшуком. Для нього не має значення, БЕБ це, ДБР чи СБУ — важливо, що бізнес став об'єктом кримінального переслідування, а отже, ризикований.
Документ, якого немає в переліку доказів
Юрист Юридичної групи LCF Андрій Іщик пояснює механізм гранично конкретно: аналітик БЕБ опрацьовує електронні бази, розраховує ймовірні збитки бюджету — і цей документ сам по собі нічого не встановлює. Але саме він стає тригером для блокування рахунків та обшуків.
Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає, що є доказом: показання, речові докази, документи, висновки експертів. Аналітичного продукту БЕБ у цьому переліку немає — за своєю природою він ближчий до висновку спеціаліста, який доказом у кримінальних провадженнях не є. Цю позицію, за словами Іщика, вже підтримував Касаційний кримінальний суд.
Логіка мала б працювати так: спершу встановлюється податкове порушення, потім — за наявності умислу — кримінальна відповідальність. На практиці ж послідовність часто перевернута.
П'ять авіакомпаній і одна перевірка з порушенням
Найпоказовіший приклад — авіагалузь. БЕБ розслідує справи щонайменше проти п'яти перевізників, зокрема МАУ, "Констанди", "Урги", Н3Operations та "Скайлайн", вважаючи, що вони мали платити додаткові 15% податку з лізингових платежів за літаки й вертольоти, прирівнюючи ці платежі до роялті.
Ось у чому парадокс: за даними Державної податкової служби, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише в одному випадку з усіх було встановлено порушення. Заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС Вікторія Касьян підтвердила це прямо — перекваліфікацію лізингу в роялті зробили за результатами "тільки однієї перевірки".
Це не завадило відкрити кримінальні справи проти інших компаній з донарахуваннями за сім років роботи. При цьому оренда літаків — стандартна практика для близько 40 українських перевізників, тож список підозрюваних може розширюватися практично нескінченно.
"Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який поклав компанію обличчям в підлогу і проводить обшуки. Він бачить одне: значить, там жахливий кримінал. Нікого не цікавить, буде вирок чи ні — гроші в цю сферу вкладати більше не будуть", — пояснює перший заступник голови комітету Верховної Ради з фінансів Ярослав Железняк.
Де межа між помилкою і злочином
Ключова юридична деталь, яку часто ігнорують у публічній дискусії: для кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо просто заявити суму несплаченого. Потрібно довести умисел — що особа знала про конкретний обов'язок і свідомо його не виконала.
Спірне тлумачення норми чи інше розуміння юридичної природи операції — це не ухилення. А в кейсі з лізингом мова йде саме про тлумачення: слідчі трактують повітряні судна як "обладнання", а не транспортні засоби, ігноруючи міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством і які Україна сама ратифікувала.
Податкове законодавство щодо лізингу не змінювалося десятиліттями. Питання: чому раптом зараз накопичилося одразу п'ять кримінальних справ на однакову тему, "написаних під копірку" після публікації однієї статті команди ДПС у 2024 році?
Що це означає для кожного, хто рахує гроші
Майже кожна п'ята скарга до Ради бізнес-омбудсмена сьогодні стосується саме безпідставних дій правоохоронних органів — це вже не поодинокі випадки, а системна статистика.
Для авіакомпаній, яким після відкриття неба знадобляться нові літаки, лізингодавці та іноземний капітал, це питання не абстрактне. Лізингодавець, що розглядає угоду з українським перевізником, тепер має враховувати ризик: навіть успішно пройдена податкова перевірка не гарантує захисту від кримінальної справи, заснованої на внутрішній аналітиці.
Якщо БЕБ і надалі використовуватиме аналітичні довідки як фактичну підставу для обшуків без попереднього встановлення податкового зобов'язання через узгоджене податкове повідомлення-рішення, кожна галузь з міжнародними контрагентами — від агро до IT — ризикує повторити долю авіаперевізників. Питання не в тому, чи є в системи повноваження розслідувати економічні злочини, а в тому, чи готова вона довести умисел до, а не після обшуку.
