Уявіть, що вам виплачують зарплату частинами — але кожен транш прив'язаний до конкретного завдання, яке ви мали закрити ще місяць тому. Не закрили — гроші затримують або взагалі не платять. Приблизно за такою логікою тепер працює фінансування України від Євросоюзу. І за підрахунками консорціуму аналітичних центрів RRR4U, ціна прострочення вже сягнула 7,35 мільярда євро.
Це не гіпотетичний штраф. Це реальні транші за програмами Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, які держава мала отримати в обмін на виконання конкретних, наперед узгоджених індикаторів — від кадрового посилення судів до реформи енергоринку. Частину з цих зобов'язань уже прострочено, частина горить у найближчі місяці.
Хто саме не встиг і скільки це коштує
У 2025 році накопичилося вісім невиконаних зобов'язань на суму близько 1,93 млрд євро. Найдорожче окреме прострочення — 280 млн євро, які Україна ризикує втратити безповоротно через невиконання індикатора про збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду. Це означає, що суд, який мав би розвантажуватися і швидше розглядати справи про корупцію на мільярди гривень, продовжує працювати в умовах кадрового дефіциту — а держава платить за це грошима, які могли піти на щось інше.
Серед інших прострочень 2025 року — законопроєкт про держслужбу, нова Національна оцінка ризиків, розмежування комерційної та некомерційної діяльності держпідприємств, скасування призупинення закону про державну допомогу та дозвільні процедури для інвестицій у відновлювану енергетику.
Найгарячіший період — весна 2026-го
Якщо в першому кварталі 2026 року накопичено чотири прострочені індикатори ціною близько 2,30 млрд євро — це запуск системи управління кадрами HRMIS, спрощена процедура банкрутства для малого бізнесу, прозорий відбір керівників прокуратури та стратегія циркулярної економіки, — то другий квартал стане справжнім випробуванням. Саме тоді накопичується найбільша кількість затримок — сім індикаторів і 3,12 млрд євро під загрозою, включно зі стратегією захисту прав людини та наглядовими радами держпідприємств із незалежними членами.
Окремо є ще чотири інвестиційні напрями, де мова вже не про абстрактні реформи, а про конкретних людей: щонайменше 300 млн євро мали піти в освіту, 200 млн — в охорону здоров'я, ще 200 млн — на житло для ветеранів, плюс 5% грантової підтримки на відновлення громад. Правда, наскільки ці кошти вважати "виконаними" чи ні — досі предмет дискусії між Києвом і Брюсселем, що саме по собі показує, наскільки заплутаною стала система контролю.
Проблема не в реформах — проблема у виконанні
Автори моніторингу формулюють головний висновок жорстко: після розширення плану головним викликом для України є вже не написання нових законів, а банальне виконання того, що вже підписано і від чого залежить надходження коштів від ЄС. Тобто держапарат конкурує сам із собою — з власним графіком, який сам і затвердив.
Масштаб проблеми стає зрозумілішим, якщо порівняти цифри. Раніше RRR4U вже попереджав, що у 2026 році Україні знадобиться 52 млрд доларів зовнішнього фінансування, більшість з яких напряму залежить від співпраці з МВФ. Якщо розкласти цю суму рівномірно на рік, 7,35 млрд євро прострочених індикаторів — це приблизно два місяці зовнішнього фінансування держави, поставлені під сумнів через невчасну паперову роботу, а не через відсутність грошей у донорів.
А попереду ще складніший горизонт: за оцінками KSE Institute, у 2027–2029 роках Україні знадобиться додатково 67,4 млрд доларів міжнародної допомоги. Якщо репутація виконавця зобов'язань псується вже зараз, домовлятися про ці суми доведеться з партнерами, які пам'ятатимуть кожен пропущений дедлайн.
Питання не в тому, чи вистачить у ЄС грошей на Україну. Питання в тому, чи встигне українська бюрократія підписати те, що сама пообіцяла підписати — і чи готові платники податків у Європі й далі фінансувати країну, яка регулярно не вкладається у власні терміни.
Якщо друга половина 2026 року пройде так само, як накопичувалися прострочення досі, під загрозою опиниться не окрема статтями бюджету, а довіра до самого механізму допомоги — і тоді питання постане вже не про 7,35 мільярда, а про весь пакет у 50 мільярдів євро.
