Банки платять 50% — удвічі більше за всіх. Чи закріпить Рада цю аномалію на 2027-й

Голова Райффайзен Банку Наталія Гуріна застерегла від продовження 50-відсоткового податку на прибуток банків після першого кварталу 2027 року. За нею — НБУ й низка банкірів. Проти — Гетманцев і, мовчки, МВФ.

29
Поділиться:
Голова правління Райффайзенбанку Наталія Гуріна (скриншот з відео)

Наталія Гуріна, CEO Райффайзен Банку — найбільшого іноземного банку в Україні, — у подкасті LIGA Бізнес публічно попередила: якщо 50-відсотковий податок на прибуток банків продовжать після першого кварталу 2027 року, банківський сектор згортатиме кредитування й відлякуватиме зовнішніх інвесторів. Це не перший такий сигнал — але тепер він звучить на тлі вже зареєстрованого в Раді законопроєкту.

Чому банки — окремий випадок

Банківська галузь — єдина в Україні, де ставка податку на прибуток становить 50%. Усі інші сектори сплачують стандартні 18%. Ця норма діє з 2023 року як тимчасова воєнна міра, у 2026 році її продовжили — і тепер Гетманцев анонсував законопроєкт про продовження ще на рік.

Аргумент прихильників — простий: банки заробляють не на кредитуванні бізнесу, а на ОВДП. Голова податкового комітету Данило Гетманцев характеризує це як «надприбуток від державних цінних паперів», який, на його думку, банки мають повертати до бюджету.

«Найбільшим джерелом банківського прибутку зараз є не інновації, підвищення ефективності або істотне розширення програм кредитування бізнесу і населення»

Данило Гетманцев, голова Комітету Ради з питань фінансів

Що кажуть ті, хто проти

Голова НБУ Андрій Пишний відповів Гетманцеву прямо: банки трансформують капітал у кредити для підприємств, підтримують енергетику й оборонну сферу. За його словами, рентабельність капіталу банків уже падає — з 59% у 2023-му до 52% у наступному році. Непропорційне податкове навантаження, наголосив Пишний, «дискримінує галузь та відлякує інвесторів».

Гуріна додає практичний вимір: передбачуваність податкової політики — базова умова для будь-якого банку, який розглядає довгострокові кредитні програми. Без неї горизонт планування скорочується, а значить — скорочуються й ліміти на кредити реальному сектору.

МВФ: нейтралітет як підтримка

Показовою є позиція МВФ. Фонд, який загалом не підтримує підвищення такого податку через ризики для кредитування, під час червневої місії в Києві вже втретє пішов на поступки Україні й фактично не заперечуватиме проти продовження 50-відсоткової ставки. Для Гетманцева це — зелене світло.

  • Прибічники податку: надприбутки від ОВДП виправдовують вищу ставку, скорочення зовнішнього фінансування вимагає внутрішніх джерел.
  • Противники: НБУ, комерційні банки та іноземні інвестори — ризик звуження кредитування й виходу капіталу.
  • МВФ: принципово проти, але мовчить заради бюджетної стабільності України.

Реальне питання не в тому, справедливий чи несправедливий цей податок. Питання в тому, за яких умов банки почнуть скорочувати кредитні портфелі настільки, що це стане видимим для бізнесу — і чи станеться це до того, як Рада встигне переглянути норму.

Новини світу

Бізнес

Україна запустила інструмент для оцінки придатності територій під сонячну та вітрову генерацію — але найкращий потенціал зосереджений на півдні та сході, де досі тривають бої.

9 хвилин тому
Політика

Відмова від 30-денного перемир'я на ПМЕФ відкрила не дипломатичну кризу, а розрив між кремлівською картиною фронту й реальністю — саме так це читає глава Центру протидії дезінформації при РНБО.

12 хвилин тому