На середу, 10 червня, Національний банк України встановив офіційний курс гривні до долара на рівні 44,8437 грн/$ — новий історичний антирекорд. Це вже не перше оновлення «дна» поспіль: курс стабільно сповзає вниз кілька тижнів.
Керована девальвація чи безконтрольне падіння?
НБУ офіційно дотримується режиму керованого обмінного курсу. Це означає, що кожне таке «рекордне» значення — не стихійне, а санкціоноване регулятором. Центральний банк балансує між двома тисками: утримати валютні резерви від стрімкого виснаження та не допустити різкого стрибка інфляції, яка б'є насамперед по тих, хто отримує зарплату в гривні.
Проблема в тому, що повільна керована девальвація теж є інфляційним чинником — просто розтягнутим у часі. Імпортні товари, паливо, ліки — все це дорожчає слідом за курсом. За даними Держстату, частка імпорту в споживчому кошику залишається суттєвою навіть в умовах війни.
Три чинники тиску
Аналітики виділяють кілька структурних причин послаблення гривні. По-перше, від'ємне торговельне сальдо: Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює хронічний попит на валюту. По-друге, бюджетний дефіцит, який частково фінансується через емісійні інструменти. По-третє, психологічний попит — населення і бізнес традиційно купують долар як захист від невизначеності, особливо в умовах активних бойових дій.
Зовнішня допомога від МВФ, США та ЄС стримує падіння, але не скасовує базових дисбалансів. Без траншів резерви НБУ виснажувалися б значно швидше.
Що це означає для звичайної людини
Для киянина, який отримує 20 000 гривень на місяць, курс 44,84 означає, що його зарплата еквівалентна приблизно
Для бізнесу, що працює з імпортною сировиною або обладнанням, кожне оновлення рекорду — це перерахунок собівартості і, зрештою, нові цінники на полицях.
Де межа?
НБУ публічно не оголошував цільових орієнтирів курсу. Регулятор наголошує на гнучкості як інструменті адаптації економіки до шоків. Критики цього підходу вказують: гнучкість без чіткої комунікації підживлює девальваційні очікування, які самі по собі стають рушієм падіння.
Якщо зовнішні транші надходитимуть за графіком, а лінія фронту не спровокує нової хвилі внутрішнього переміщення, НБУ теоретично може утримати темп девальвації керованим. Але якщо один із цих чинників вийде з-під контролю — чи залишиться у регулятора достатньо резервів, щоб не допустити стрибкоподібного, а не поступового знецінення?
