Коли Нацбанк говорить про "вторинні ефекти від зростання витрат підприємств на оплату праці", варто розуміти простіше: роботодавці підвищують зарплати, бо конкурують за працівників в умовах дефіциту кадрів, а потім закладають ці витрати в ціну товарів і послуг. Тобто зарплата зросла — а купити на неї можна стільки ж або менше.
Саме тому НБУ погіршив прогноз інфляції на кінець 2026 року до 10% з 9,4%, а базової інфляції — до 9,2%. Це не разовий сплеск через курс чи пальне, а те, що регулятор називає "стійкою тенденцією" — зростання витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.
Чому це не тимчасово
У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% — завдяки більшій пропозиції овочів і фруктів. Але базова інфляція, яка не залежить від сезонних коливань цін на їжу, продовжила прискорюватися до 8,1% і вже перевищила прогнози самого НБУ. Це сигнал: подорожчання торкається не тільки продуктів, а системно — послуг, промислових товарів, усього, де є частка людської праці.
Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними
Простими словами: люди й бізнес вже звикли закладати в свої розрахунки, що ціни ростимуть і далі — а це саме той механізм, який робить інфляцію самопідтримуваною.
Хто платить за дефіцит кадрів
Ринок праці в Україні — один з найбільш деформованих в Європі: мобілізація, виїзд за кордон, втрата населення на окупованих територіях. Бізнес змушений піднімати зарплати, щоб втримати або знайти працівників, особливо в логістиці та виробництві. Але це підвищення не з'являється з повітря — воно лягає на кінцевого споживача через ціни.
НБУ прогнозує, що тиск почне слабшати лише у 2027 році, коли очікується "послаблення тиску на ринку праці" — тобто ситуація з кадрами стабілізується, а не покращиться різко.
Що це означає для звичайної людини
Якщо ваша зарплата номінально зросла цього року — це ще не означає, що ви стали жити краще. НБУ фактично визнає: ціль 5% інфляції, яку регулятор обіцяв на кінець 2028 року, тепер відсувається на рік довше, ніж очікувалося навесні. Питання не в тому, чи виросте зарплата — а в тому, чи випередить вона темп подорожчання товарів і послуг у вашому конкретному секторі.
Якщо тиск на ринку праці не почне слабшати вже у другій половині 2026 року, як прогнозує НБУ, чи не доведеться регулятору знову переглядати ціль — цього разу вже на 2029 рік?
