Що сталося
20 лютого 2026 року Верховний суд США скасував тарифи, запроваджені на підставі Закону про надзвичайні міжнародні економічні повноваження (IEEPA). У відповідь адміністрація Дональда Трампа ввела замість них єдиний додатковий митний збір на підставі Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року. Спочатку ставка була 10%, наступного дня її підвищили до 15%. Новий режим набув чинності 24 лютого 2026 року і діятиме 150 днів, якщо Конгрес не продовжить його.
"Аналіз Global Trade Alert показує: перехід до однорідного збору 15% зміщує торгові виграші в бік тих країн, які раніше мали переваги або сильний експорт у США."
— Global Trade Alert, аналітичний звіт
Кому це вигідно — ключові цифри
За оцінкою Global Trade Alert, найбільше виграє Бразилія — середній тариф для неї знизиться на 13,6 п.п.. Далі іде Китай (–7,1 п.п.) і Індія (–5,6 п.п.). У плюс також потрапляють виробники з В'єтнаму, Таїланду та Малайзії — ті, кого адміністрація Трампа раніше критикувала за профіцит торгівлі зі США.
Хто програє — союзники під ударом
Традиційні партнери США відчують найбільший удар. Для Великої Британії середній тариф зросте на 2,1 п.п., для Італії — на 1,7 п.п., для Сінгапуру — на 1,1 п.п.. Для ЄС, який домовився про ставку 15%, загальне зростання становитиме близько 0,8 п.п.. За нової ставки 15% середньозважене мито в США становитиме 13,2% — порівняно з 15,3% до рішення суду і 8,3% у період після скасування IEEPA-тарифів.
Що це означає для України
На більшість українських товарів раніше діяла ставка 10%, тепер для них встановлена ставка 15% — дослідження Global Trade Alert не наводить середнього тарифу саме для України, але факт підвищення ставки для низки товарів очевидний. Це має пряму економічну й стратегічну вагу: підвищені мита зменшують конкурентоспроможність українського експорту в США, послаблюючи можливості нарощувати ринки під час війни.
Чому це важливо: зміна митної логіки — не просто арифметика тарифів. Однорідний 15%-збір стирає компенсаційні ефекти, які раніше працювали на користь країн із більш жорсткими секторальними обмеженнями, і стимулює перерозподіл глобальних ланцюгів постачання в бік тих, хто вже має конкурентні переваги на американському ринку.
"Перехід до одного додаткового збору змінює правила гри: деякі країни отримують митні 'скидки', інші — додають нові бар'єри для свого експорту. Для держав, що залежать від експортних ринків, це питання економічної безпеки."
— аналітики Global Trade Alert та оглядачі з міжнародної торгівлі
Наслідки і що робити Україні
Короткостроково: зростання мит для частини українських товарів означає тиск на доходи експортерів і потенційну втрату ринкових часток у США. Середньо- та довгостроково: є ризик подальшої реорієнтації ланцюгів постачання на країни з вигодою від 15%-го режиму — це підсилює конкуренцію в сегментах, де ми нарощуємо експорт під час війни.
Рекомендовані кроки: активізувати дипломатію щодо винятків і тимчасових преференцій, шукати компенсації або механізми захисту для критичних галузей, прискорити диверсифікацію ринків та інвестиції в підвищення якості й логістики експорту.
Висновок
Ця митна зміна — не просто пункт у торговельному бюлетені США. Вона змінює розклад сил у світовій торгівлі й створює як можливості, так і ризики для України. Поки міжнародні дискусії тривають, для нас ключове завдання — перетворити нові правила на політичну та економічну перевагу, а не на ще одну перепону для експорту.
