Верховна Рада 9 червня ухвалила законопроєкт №15111-д про оподаткування цифрових платформ: 241 голос «за», жодної принципової опозиції від бізнесу. Для закону, який у публічному просторі встигли охрестити «податком на OLX», — результат нетиповий.
Що насправді змінюється
Ключовий парадокс закону — він не підвищує, а знижує ставку. Замість 23% (ПДФО + ЄСВ), які формально діяли раніше для таких доходів, тепер — 10%: 5% ПДФО і 5% військового збору, без ЄСВ. Саме так пояснив логіку нардеп Данило Гетманцев.
Під дію закону підпадають маркетплейси й дошки оголошень (OLX, Prom, Temu), агрегатори послуг і доставки (Bolt, Uber, Uklon), стрімінгові платформи та сервіси фрилансу. Тобто — майже весь сегмент неформальної цифрової зайнятості, де мільйони українців отримують доходи, практично ніяк не звітуючи.
Де проходить межа
Якщо за рік ви продали на платформі товарів менш ніж на 2000 євро — податок не нараховується взагалі. Це стосується саме продажу товарів; для послуг і оренди умови окремі.
Технічно платити самостійно не доведеться: платформи стануть податковими агентами й автоматично утримуватимуть і перераховуватимуть 10% до бюджету. Наприклад, YouTube списуватиме відсоток безпосередньо з виплат каналу.
«Самостійно нічого сплачувати не доведеться»
— нардеп Ярослав Железняк, коментар РБК-Україна
Що прибрали з первісного тексту
Доопрацьована редакція суттєво відрізняється від того, що вносили спочатку. З фінального тексту вилучили:
- обов'язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців;
- норми про розкриття банківської таємниці;
- ризик автоматичного визнання відносин між платформою та продавцем трудовими — що могло б означати нарахування ЄСВ.
Саме ці поступки, за словами Железняка, зробили текст прийнятним для всіх бізнес-асоціацій, які його підтримали.
Контекст: чому МВФ і чому зараз
Закон є структурним маяком у програмі співпраці з МВФ — тобто його ухвалення було умовою для отримання фінансування. Водночас Гетманцев наполягає, що документ не є суто фіскальним компромісом: це спроба легалізувати тіньовий цифровий дохід через просту і автоматизовану модель адміністрування, аналогічну до тієї, що вже діє в ЄС.
Коли саме закон набере чинності — поки не уточнено: потрібен підпис Президента і публікація. Перехідний період, вочевидь, дасть платформам час на технічну інтеграцію з податковою.
Головне питання тепер не в ставці, а в охопленні: якщо міжнародні платформи (зокрема Etsy, Fiverr, Patreon) відмовляться виступати податковими агентами для українських користувачів — держава отримає закон із дірою рівно там, де найбільше неоформлених доходів.
