Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт №15262: у 2027 році банки платитимуть податок на прибуток за ставкою 50% замість базових 25%. За ухвалення проголосували 265 депутатів, про це написав нардеп Ярослав Железняк, повідомляє «Економічна правда». Національний банк був проти.
Документ зареєстрували 20 травня 2026 року. Автори – група депутатів на чолі з головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим, пише «Фінансовий клуб». Заголовки профільних видань називають це продовженням підвищеного податку ще на рік.
Дві зміни замість однієї
Про ставку говорять найчастіше. Але в законопроєкті є ще одна норма. Банкам забороняють зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років. Зміни вносяться в пункт 73 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, зазначає LexInform.
Простіше кажучи, банк не зможе «списати» старі збитки з бази оподаткування. Раніше така можливість зменшувала податок. Тепер вона закривається, а ставка при цьому вдвічі вища. Скільки саме банків це зачепить і на яку суму, у наданих нам матеріалах не сказано.
Навіщо це державі
У пояснювальних матеріалах до законопроєкту аргумент такий: для передбачуваності податкової політики вже зараз потрібні додаткові фінансові ресурси. Джерелом можуть стати надходження від податку на прибуток банків за підвищеною ставкою у 2027 році, наводить ДТКТ. Тобто мова про заздалегідь закладене джерело доходів бюджету наступного року.
Чому в публічному полі 38, 50 і 50,4 млрд грн
Цифр кілька, і вони не суперечать одна одній настільки, наскільки здається.
- Близько 50 млрд грн. Так Гетманцев оцінював додаткові надходження 16 червня, коли податковий комітет рекомендував ухвалити законопроєкт, пише «Фраза».
- 38 млрд грн. Цю суму Гетманцев назвав саме для 2027 року.
- 50,4 млрд грн. Оцінка Мінфіну для 2027–2028 років разом. Тобто міністерство рахує два роки, а не один, зазначає «Судово-юридична газета».
Отже, 38 і 50,4 – різні періоди, і прямо порівнювати їх не можна. Чому сам Гетманцев називав і 50, і 38 млрд грн, з наших джерел не зрозуміло. Можливо, змінилися розрахунки, можливо, різняться періоди чи методика. Це лише припущення, підтвердження в фактах немає.
Що це означає для людей і бізнесу
Для бюджету це гроші на 2027 рік, і від цього залежить, наскільки державі доведеться позичати чи шукати інші джерела. Для клієнтів банків прямого зв'язку з цього тексту законопроєкту не видно. Чи вплине вищий податок на ціну кредитів, відсотки за депозитами чи комісії, у наших джерелах не сказано. Це питання до аналітиків і до самих банків. Так само ми не знаємо, які саме аргументи навів НБУ проти документа.
Що залишилося до ухвалення
Це лише перше читання. Щоб закон набрав чинності, його потрібно ухвалити в другому читанні та в цілому. Між читаннями депутати можуть змінити текст: ставку, норму про збитки чи правила, які діятимуть для окремих банків. Чи будуть такі правки, поки невідомо.
Головне питання другого читання – чи залишиться заборона переносити збитки в нинішньому вигляді. Якщо її пом'якшать, надходження до бюджету можуть опинитися ближче до нижчої з названих оцінок. Якщо ні, бюджет матиме більше підстав розраховувати на 38 млрд грн лише за 2027 рік, а за два роки – на цифру Мінфіну. Чи погодиться на це парламент попри позицію НБУ, стане ясно під час другого голосування.
