14 липня 2026 року Європейський центральний банк оприлюднив список 36 платіжних компаній, які братимуть участь у пілотному проєкті цифрового євро. Серед них — і ті, хто ще недавно його гальмував.
Від заявки до відбору: хто увійшов
36 учасників обирали з понад 50 претендентів із усієї єврозони після відкритого конкурсу, оголошеного в березні 2026 року. До фіналу увійшли компанії з 16 з 21 країни-члена єврозони — від традиційних банків до фінтех-платформ.
Як повідомляє Silicon Republic, серед учасників — Deutsche Bank, UniCredit, Revolut, Stripe Technology Europe, SumUp, Adyen та Worldline. Примітна деталь: Deutsche Bank, DZ Bank і BPCE раніше входили до групи 14 європейських банків, які публічно висловлювали застереження щодо цифрового євро — насамперед через витрати та ризик підриву приватних платіжних ініціатив. Тепер усі троє подали заявки й пройшли відбір.
«Пілот спрямований на підтримку підготовчої роботи щодо потенційного випуску цифрового євро і розпочнеться у другій половині 2027 року на 12 місяців».
— Прес-реліз ЄЦБ, 14 липня 2026 р.
Що тестуватимуть і хто платитиме
За даними CoinDesk, пілот протестує бета-версію цифрового євро для онлайн-, офлайн-, касових і e-commerce-платежів. Першими користувачами стануть самі співробітники ЄЦБ і 19 національних центральних банків — тобто реальне населення до пілоту не допускається.
Паралельно йде законодавчий процес. 23 червня Комітет ECON Європарламенту проголосував за проєктом регулювання (43 голоси «за», 14 — «проти»), а 9 липня Страсбурзька сесія підтримала переговорний мандат для трилогу — 416 проти 169. Інституційна мета — завершити прийняття законодавства до кінця 2026 року. Без ухвалення регуляції ЄЦБ не матиме права випустити цифрову валюту навіть після успішного пілоту.
Ліміт зберігання: чому 3 000 євро — не випадкова цифра
Ключовий дискусійний параметр — скільки цифрового євро зможе тримати одна людина. ЄЦБ оприлюднив технічний аналіз: ліміт до 3 000 євро на особу не завдасть шкоди фінансовій стабільності навіть у кризовому сценарії. Проте незалежні дослідники з Bruegel підрахували, що навіть менший поріг — від 1 500 до 2 000 євро — достатній для стабільності, тоді як вищий ліміт потенційно скоротить роздрібні депозити банків на 15%.
Це не абстрактна проблема: якщо мільйони людей перекладуть гроші з банківського рахунку в цифровий євро, банки матимуть менше ресурсів для кредитування — а отже, ставки за позиками можуть зрости.
Конфіденційність: де межа між захистом і наглядом
Найгостріша дискусія — навколо приватності. Доктор Патрік Шюффель, ад'юнкт-професор Школи менеджменту Фрібура і давній критик CBDC, попереджає: «Буде розгорнута технологія, яку можна використати для нагляду та контролю, як жодну іншу в людській історії». ЄЦБ зазначає, що офлайн-платежі матимуть рівень приватності, близький до готівкових. Але «близький до» — не те саме, що «рівний».
Регуляція включає антивідмивальні норми та вимоги CFT, які за визначенням передбачають певну ідентифікацію транзакцій. Де саме пролягає межа між необхідним комплаєнсом і зайвим наглядом — у тексті фінального регулювання, що зараз узгоджується на трилозі.
Геополітичний контекст: чому саме зараз
Як повідомляє Euronews, в офіційних заявах лунає аргумент про зниження залежності від американських платіжних систем. США тим часом рухаються у протилежному напрямку: Конгрес ухвалив закон, що забороняє Федеральному резерву випускати CBDC. Якщо цифровий євро запрацює, Європа отримає публічну платіжну інфраструктуру, незалежну від Visa, Mastercard і — потенційно — від геополітичного тиску Вашингтона.
Якщо трилог між Парламентом, Радою ЄС і Комісією завершиться до кінця 2026 року й регуляцію ухвалять — пілот у 2027-му стане перевіркою не лише технічної функціональності, а й того, чи погодяться самі банки реально просувати інструмент, який конкурує з їхніми власними депозитами.
