"Це гіпотеза": НБУ пояснив, як 150 млн застави за Галущенка "відмили" через 80-100 фірм

Нацбанк простежив ланцюжок платежів на чотири коліна назад і не знайшов готівки — лише мережу компаній-прокладок і банки, до яких "питань не менше, ніж до Сенсу".

42
Поділиться:
Заступник голови Національного банку Дмитро Олійник (Фото: НБУ)

150 мільйонів гривень застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка не з'явилися нізвідки — вони пройшли шлях через 80-100 юридичних осіб, одну компанію-пустушку і чотири банки, перш ніж осісти на рахунках Вищого антикорупційного суду. Про це на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради розповів заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Ключова деталь: НБУ шукав не гроші, а логіку схеми. "Аналіз до четвертого коліна" — це коли регулятор простежує не тільки того, хто заплатив за ВАКС, а й того, хто заплатив тому, хто заплатив тому, хто заплатив за ВАКС. І так чотири рази. Готівки в жодному з цих чотирьох кроків не знайшли.

Компанія, яка два роки нічого не робила

За версією Олійника, схема виглядала так: десятки компаній із "зайвою ліквідністю" продали цю ліквідність — тобто фактично конвертували гроші в безготівкову форму через треті сторони. Потім усе це "намили" на одну юридичну особу, яка два роки не вела жодної діяльності. Ця компанія-транзитер розкидала кошти вже на чотири різні банки, і звідти гроші пішли на рахунки суду.

"Моя скромна гіпотеза: готівка в систему не вносилася, готівка була продана тим компаніям, в яких була зайва ліквідність... І потім ця компанія розкинула на чотири різні банки, і потім переказали на ВАКС. Це гіпотеза, зараз команда нею займається", — сказав Олійник.

Сам термін "гіпотеза" тут ключовий: НБУ не стверджує, що знає точну схему, а описує найбільш імовірну реконструкцію на основі того, що вдалося простежити. Остаточних доказів поки немає.

Банки під підозрою, а не тільки Сенс

Публічний скандал розгорівся навколо Сенс Банку після того, як НАБУ 19 серпня оприлюднило плівки, де голова правління банку нібито пропонував створювати штучні "вікна" — періоди, коли систему фінмоніторингу офіційно відправляли б на "технічне обслуговування", щоб платежі проходили без перевірки.

Але Олійник дав зрозуміти, що Сенс Банк — не єдиний і, можливо, не найгірший приклад у цій історії. "У цих чотирьох колінах ми знайшли банки, до яких є питання не менше, ніж до Сенсу, а до деяких навіть більше", — сказав він. При цьому в самій системі фінмоніторингу жодних "вікон" НБУ поки не виявив — це залишається окремою лінією розслідування.

Ще один нюанс: платежі на рахунки ВАКС за замовчуванням не вважаються високоризиковими, тобто автоматично не викликають підвищеної уваги систем контролю. Це саме та слабкість, яку, ймовірно, і використали організатори схеми — гроші виглядали як звичайна оплата на державний рахунок суду.

Чому це більше, ніж застава

Історія із 150 мільйонами вже переросла в окрему масштабну справу під назвою "Форест Гамп". НАБУ і САП встановили, що кошти для звільнення Галущенка мали кримінальне походження. У серпні 2026 року в межах цієї справи підозру оголосили заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій — після чого Зеленський звільнив її з посади.

Якщо гіпотеза НБУ підтвердиться, це означатиме, що система застав у резонансних корупційних справах має структурну діру: гроші можна "відмити" через десятки транзитних фірм і кілька банків так, що формально жоден окремий платіж не виглядає підозрілим. Питання, яке тепер стоїть перед НБУ і НАБУ: чи вдасться довести не лише схему руху коштів, а й конкретних людей, які нею керували в кожному з чотирьох банків.

Новини світу