У березні 2026 року семеро інкасаторів державного Ощадбанку були затримані угорською поліцією на кордоні. У броньованих авто — $40 млн, €35 млн і 9 кг золота, оформлені в межах угоди з Raiffeisen Bank International. Угорська сторона заявила про підозру у відмиванні грошей, утримувала персонал без зв'язку і, за словами самого банку, застосовувала тортури до членів бригади.
Саме ця подія стала відправною точкою для публічної версії Борислава Берези — колишнього народного депутата та активного блогера. Він описував схему так: інкасатори їдуть до Відня, офіційно купують валюту й золото, але замість повернення до Києва заїжджають, наприклад, до Сербії — де залишають активи у місцевих відділеннях банків. Назад повертаються з документами, але порожніми машинами. На думку Берези, саме це пояснює специфіку маршруту і відрізняє Ощадбанк від інших гравців ринку — ПриватБанку, Райффайзену та ПУМБ, які так само купують готівку у Відні.
«Чому з чотирьох гравців ринку, які купують готівку у Raiffeisen Bank (Відень), лише Ощадбанк відхиляється від маршруту?»
Борислав Береза, публікації у Facebook та Telegram
Ощадбанк ці версії відкинув. 20 березня банк публічно кваліфікував заяви як наклеп і пообіцяв судовий захист. Потім — подав заяву до Комерційного суду Відня за місцем зареєстрованого проживання Берези, спираючись на Цивільний кодекс Австрії та закон про недобросовісну конкуренцію. Юридичний супровід — фірма Asters, яка виступає національним радником банку.
Що вирішив суд
Суд задовольнив заяву про забезпечувальний захід — тобто попередню заборону ще до розгляду основного позову. Береза зобов'язаний:
- утриматися від тверджень, що звинувачують Ощадбанк та його посадових осіб в обставинах «угорської справи»;
- видалити вже опубліковані матеріали з усіх платформ.
Якщо Береза не виконає вимогу самостійно — Ощадбанк вже повідомив Facebook і Telegram для примусового видалення. Наступний крок, за словами банку, — подання основного позову для отримання остаточної заборони.
Що це не вирішує
Забезпечувальний захід — інструмент швидкого реагування, не вирок по суті. Суд не розглядав, чи є версія Берези достовірною: він оцінював лише достатність доказів для тимчасового обмеження. Тим часом угорська сторона у травні 2026 року скасувала всі рішення щодо інкасаторів — заборону на в'їзд, депортацію, записи з реєстрів — фактично визнавши затримання незаконним. Золото й кошти Зеленський підтвердив як повернуті ще 6 травня.
Береза, своєю чергою, публічно не відкликав жодного твердження і не прокоментував рішення суду розгорнуто.
Питання, яке визначить результат основного позову: чи надасть Ощадбанк суду аудит маршрутів усіх інкасаторських рейсів — не лише документи на конкретне перевезення? Без цього суд оцінюватиме окремий епізод, а не системність, яку описував Береза.
