Для українського бюджету це не абстрактна цифра з прес-релізу Брюсселя — це гроші, які вже витрачені на зброю, а тепер хтось має за них розрахуватися. І цим "хтось" вперше офіційно стає не платник податків у Києві чи Берліні, а сама Росія.
Європейська комісія оголосила про п'ятий транш надприбутків від заморожених активів центробанку РФ — 1,4 млрд євро, накопичені за перше півріччя 2026 року. Це відсотки на грошові залишки, що зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів, а не самі активи. З моменту заморожування такі надприбутки принесли вже 8 млрд євро.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сформулювала логіку прямо:
"Росія повинна заплатити за руйнування, яких вона завдала. І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоб забезпечити це."
Куди підуть гроші і чому це важливо для бюджету
95% коштів спрямують через Механізм співробітництва щодо кредитів Україні (ULCM) — він покриває погашення кредиту макрофінансової допомоги ЄС за 2025 рік та позик G7 у межах ініціативи ERA обсягом 45 млрд євро. Ще 5% піде через Європейський фонд миру. Простими словами: Україна отримала ці кредити раніше й мала б їх повертати, а тепер повертає їх Росія — через прибуток з власних заморожених грошей. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що транш підуть на посилення оборони.
Чому це не "300 мільярдів на відбудову"
Тут важливо не змішувати дві різні розмови. Заморожено близько 300 млрд доларів активів російського центробанку, більшість — у Європі. Дискусія про те, чи можна забрати самі ці гроші (а не лише відсотки з них) на репараційний кредит для України, у ЄС та G7 триває роками і досі не вирішена — юридичні та політичні ризики для єврозони там незрівнянно вищі, ніж у випадку з відсотками.
Наскільки крихкою є навіть нинішня, обережніша схема, показує позов депозитарію Euroclear — саме там зберігається основна частина заморожених активів РФ.
- Наприкінці червня Euroclear подав позов проти центробанку Росії, домагаючись у бельгійському суді рішення, яке заблокує виконання постанови російського суду. Тим рішенням Euroclear зобов'язали виплатити понад 220 млрд євро компенсації за замороження активів країни-агресора.
Тобто поки Брюссель звітує про черговий транш у мільярд з гаком, у Бельгії триває окрема юридична битва за те, чи не доведеться самому депозитарію платити Москві. Це якраз та реальна вразливість всієї конструкції, яку рідко згадують поруч із гучними цифрами.
Якщо суд у Бельгії стане на бік Euroclear, схема з відсотками продовжить працювати без змін. Якщо ні — питання про перехід від "відсотків" до "тіла" активів для фінансування репараційного кредиту постане з новою гостротою вже цієї зими, коли ЄС верстатиме бюджетну підтримку Україні на 2027 рік.
