Поки держава залучає кредити на оборону та просить громадян задекларувати заощадження, керівництво державних банків отримує виплати, які важко назвати антикризовими. Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев оприлюднив скриншоти з даними про щомісячні виплати топменеджерам і звернувся до Кабінету Міністрів із вимогою обмежити винагороди.
Що саме обурило Гетманцева
Конкретні суми — у публічних звітах самих же банків, які з листопада 2024 року зобов'язані оприлюднювати дані про виплати керівництву. Ці дані зафіксували журналісти кількох видань.
Ощадбанк: голова наглядової ради Володимир Лавренчук — 768 тис. грн за червень. Члени наглядової ради — від 590 до 650 тис. грн на місяць. Один із заступників голови правління — 9,2 млн грн за місяць, інший — 4,5 млн грн. ПриватБанк: голова наглядової ради Нільс Мелнґайліс — понад 1 млн грн щомісяця до оподаткування. В цілому голови правлінь держбанків у 2025 році отримали понад 100 млн грн сукупно; найбільша індивідуальна винагорода перевищила 34 млн грн за рік.
«Ви раптом не одуріли таке собі у війну платити? Звертаюся до КМ щодо цього неподобства».
Данило Гетманцев, Facebook
Аргумент банків — і чому він не закриває питання
Стандартна відповідь на критику зарплат у держбанках — «менеджмент заробляє для бюджету мільярди». Це правда: ПриватБанк, Ощадбанк та Укргазбанк є прибутковими й перераховують дивіденди до держбюджету. Але тут є структурний нюанс: менеджери — наймані управлінці, а не співвласники прибутку. Їхня винагорода визначається наглядовими радами, склад яких теж отримує ці самі 590–768 тис. грн на місяць — і затверджує виплати правлінню.
Іншими словами, система встановлює сама собі тарифи без зовнішнього обмежувача. Саме цю прогалину Гетманцев і хоче закрити через Кабмін — але механізму контролю після звернення поки що не оголошено.
Контекст: Гетманцев уже тиснув на банки раніше
- У червні 2026 року за його ініціативою Рада проголосувала за визнання голів і членів правління держбанків політично значущими особами — закон ще не набрав чинності.
- Він же є ініціатором підвищеної ставки податку на прибуток для комерційних банків у 2027 році.
- Зарплати керівництва держбанків стали публічними лише після ухвалення закону про прозорість виплат у держкомпаніях — тобто скандал став можливим саме завдяки нормі, яку депутати ухвалили раніше.
Укргазбанк теж у цій картині: в.о. голови правління Родіон Морозов у 2025-му отримав майже 18,2 млн грн річного нарахування плюс близько 600 тис. грн матеріальної допомоги від профспілки банку — структури, яка формально не є держорганом і тому виплачує окремо.
Якщо Кабмін відреагує лише листом-рекомендацією без зміни статуту чи постанови про граничний розмір винагород — ця дискусія повториться наступного кварталу з тими самими цифрами й тим самим риторичним питанням.
