1 грудня в межах Києво-Печерської лаври відбулося відкриття погруддя гетьмана Івана Мазепи.
Церемонія відкриття
У заході брали участь голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, автори скульптури Олесь Сидорук і Борис Крилов, а також в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.
Організатори привітали всіх, хто долучився до встановлення погруддя, і підкреслили його символічне значення для історичної пам’яті боротьби за українську незалежність.
Уявіть собі, навіть московським очільникам (УПЦ мп – ред.) легше було жити на вулиці більшовицького Січневого повстання, аніж приймати, що тут буде вулиця Мазепи
– Олександр Алфьоров, голова УІНП
Алфьоров також звернув увагу на те, що й нині зустрічається опір ініціативам щодо вшанування постаті Мазепи та нагадав про вживання російською владою й пропагандою терміну "мазєпінці" для маркування прихильників української самостійності.
Про Івана Мазепу
Іван Мазепа (1639–1709) очолював Військо Запорозьке майже 22 роки. Він прагнув відновлення української державності та сприяв культурному й економічному піднесенню Лівобережжя. Протягом тривалого часу був союзником російського царя Петра І, але через колоніальну політику Москви у 1708 році перейшов на бік Швеції під час Північної війни.
Після поразки шведського короля Карла XII Мазепа втік до Османської імперії; помер у вигнанні поблизу сучасних Бендер і був похований у румунському місті Галац.
Ставлення російської традиції та музейний показ
У російській історіографії за часів царської та радянської влади Мазепу оголошували зрадником, а Російська православна церква наклала на нього анафему; подібні оцінки залишаються поширеними й сьогодні.
Національний музей історії України представив виставку, де показали шляхетську парадну шаблю кінця XVII — першої половини XVIII століть з рельєфним зображенням Архистратига Михаїла та погруддям польського короля Стефана Баторія.
