4 грудня Комітет ЮНЕСКО з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав українську заявку та ухвалив включити до Міжнародного списку під посиленим захистом ще 19 українських об’єктів культурної спадщини. Інформацію оголосила віцепрем’єрка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна.
Рішення Комітету ЮНЕСКО
Це ставить Україну серед країн із найбільшим числом пам’яток, які отримали найвищий міжнародний захист; ми продовжимо розширювати перелік і посилювати правові механізми для їхньої охорони
– Тетяна Бережна, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України
Згідно з оголошенням міністерства, після цього рішення загальна кількість українських об’єктів у списку під посиленим захистом досягла 46.
Список доданих об'єктів
- Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська область
- Успенський собор, м. Харків
- Борисоглібський собор, м. Чернігів
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків
- Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса
- Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець, Сумська область
- Мовчанський монастир, м. Путивль, Сумська область
- Покровська церква, м. Харків
- Приморські сходи, м. Одеса
- Воскресенська церква, м. Суми
- Кирилівська церква, м. Київ
- Спасо-Преображенський собор, м. Суми
- Троїцький собор, м. Суми
- Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень, Житомирська область
- Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя
- Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса
- Одеський національний художній музей, м. Одеса
- Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса
- Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ
Критерії та правовий статус
Посилений захист передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Для отримання такого статусу об’єкт має відповідати трьом основним вимогам: мати винятову цінність для людства; бути захищеним на національному рівні через відповідні правові та адміністративні заходи; не використовуватися для військових цілей і мати офіційну заяву сторони, що контролює об’єкт, про невикористання його в воєнних цілях.
Об’єкти під посиленим захистом користуються найвищим рівнем охорони за Другим протоколом. Порушення їхнього «імунітету» кваліфікується як тяжке порушення протоколу, що може тягти міжнародну відповідальність як для держав, так і для окремих осіб.
Також відзначається, що Росія не була обрана до складу кількох міжурядових рад і координаційних органів ЮНЕСКО, зокрема програм, пов’язаних із інформацією, розвитком комунікацій та мережею «Людина і біосфера».
