Поки 20 травня розпочалися основні сесії НМТ-2025, у парламенті з'явився законопроєкт, який міг би змінити сам сенс цього тесту. Група народних депутатів від «Слуги народу» на чолі з Юлією Гришиною зареєструвала законопроєкт № 15254-1: він скорочує кількість обов'язкових предметів до двох — української мови та історії України, — а математику переводить у розряд предметів за вибором.
Аргумент ініціаторів: воєнний час
За словами Гришиної, рішення обумовлене реаліями повномасштабної війни: діти складають тест в умовах постійних обстрілів і стресу, і зменшення тиску на абітурієнтів виглядає як гуманний крок. Запропонована формула — два фіксовані предмети плюс один на вибір вступника.
Що відповів міністр
«Міністерство освіти і науки категорично проти скасування математики як обов'язкового предмета на НМТ. Скасування математики чи історії — це абсурд, який не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни».
Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України
Лісовий наголосив: НМТ перевіряє не профільні знання, а базові компетенції — вміння читати, писати і рахувати. Математика, на його думку, формує логіку та аналітичне мислення, без яких сучасна вища освіта практично неможлива.
Чому ставки вищі, ніж здається
Критики законопроєкту звернули увагу на показовий прецедент: після того як фізика та хімія стали вибірковими предметами, кількість учнів, які реально вивчають їх у старшій школі, різко впала. Математика в школі — це і є наша оборонка, — формулювання, яке з'явилося в дискусії і яке важко відкинути в країні, що воює і потребує інженерів, програмістів і фахівців з озброєння.
- Якщо математика стане вибірковою, школярі раціонально перестануть її глибоко вивчати — досвід фізики і хімії це підтверджує.
- Технічні спеціальності, IT та оборонна промисловість напряму залежать від рівня математичної підготовки випускників.
- Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова та освітні експерти вказали на системний ризик для підготовки кадрів.
Принципова колізія тут не між «легким» і «важким» тестом. Вона між короткостроковим зниженням стресу для абітурієнтів і довгостроковою деградацією технічної бази країни, якій потрібно відбудовуватися і утримувати сучасну армію.
Подальша доля законопроєкту залежить від голосування у профільному комітеті та позиції парламентської більшості — тієї самої, депутати якої його й подали. Якщо «Слуга народу» проголосує за власний законопроєкт всупереч позиції власного ж міністра освіти — це буде вже не дискусія про математику, а питання про те, хто насправді визначає освітню політику в Україні.
