За 12 місяців камери автоматичної фіксації ідентифікували майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів. Ще 35 тисяч — більш як десять разів. Це не аномалія: це задокументована норма поведінки на українських дорогах, яку система роками фіксувала — і не зупиняла.
Що сталося 5 червня
На Чоколівському бульварі у Києві водій Mercedes-Benz C300 Павло Плешивцев на великій швидкості втратив контроль і в'їхав у підземний пішохідний перехід. Загинули четверо: 12-річний Григорій Глушич, 47-річна жінка та двоє поліцейських — 21 і 23 роки. Троє отримали поранення.
Деталь, яка змінює контекст: за автомобілем Плешивцева до аварії було зафіксовано 39 порушень ПДР. Він брав участь у чотирьох ДТП, дві — у 2025 році. За версією слідства, під час аварії він виконував замовлення таксі. Шевченківський суд обрав запобіжний захід — 60 діб під вартою без права на заставу. Йому загрожує до 10 років ув'язнення.
«Водій автомобіля Mercedes на великій швидкості в'їхав у підземний перехід, де були люди»
Київська міська прокуратура
Що пропонує уряд — і чого в пропозиціях немає
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з головою МВС Ігорем Клименком і анонсувала чотири напрямки змін: жорсткіші санкції для систематичних порушників, градацію штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості, вдосконалення системи автоматичної фіксації та законодавче врегулювання електросамокатів.
Кількість камер планують збільшити з нинішніх 377 до понад 410. Свириденко констатувала: «Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил».
Утім, конкретні пороги штрафів і механізм позбавлення прав за накопиченими порушеннями в анонсі відсутні. За словами Свириденко, фінальні рішення формуватимуться з урахуванням пропозицій суспільства — формулювання, яке зазвичай передує тривалому узгодженню.
Окремо обговорюється ідея враховувати не лише кількість порушень, а й ступінь їхньої небезпеки — тобто потенційний перехід від суто монетарного до бального або ліцензійного підходу, як у більшості країн ЄС.
Системна проблема за цифрами
Історія Плешивцева — не про одного водія. Вона про те, що 39 зафіксованих порушень не спрацювали як тригер жодної превентивної дії: ні позбавлення прав, ні підвищеного штрафного навантаження, ні будь-якого іншого адміністративного бар'єру. Камери збирали дані — але дані не конвертувалися в наслідки для конкретної людини.
Саме цю прогалину — відсутність автоматичного зв'язку між накопиченими порушеннями та правовим статусом водія — реформа мала б закрити в першу чергу. Поки що в анонсах її немає.
Якщо уряд не пропише автоматичний поріг позбавлення прав за кількістю порушень — а не лише підвищить штрафи — наступний Плешивцев знову пройде крізь систему непоміченим.
