Вранці 18 квітня президент США Дональд Трамп скликав нараду у ситуаційній кімнаті. Тема — нова криза навколо Ормузької протоки та хід переговорів з Іраном. Про це Axios повідомили двоє американських посадовців на умовах анонімності.
Що сталося перед нарадою
Після провалу переговорів у Пакистані на початку квітня — де делегацію США очолював віцепрезидент Джей Ді Венс, а іранську — міністр закордонних справ Аббас Арагчі — Вашингтон оголосив морську блокаду іранських портів в Ормузькій протоці. Тегеран у відповідь відновив контроль над судноплавством через протоку, запровадивши збори понад мільйон доларів за прохід кожного судна. Brent crude відразу підскочив до $102 за барель — на 40% вище від довоєнного рівня.
17 квітня іранський міністр Арагчі оголосив, що Ормузька протока відкрита для всього судноплавства на час перемир'я. Нафта впала на 11%. Але вже наступного ранку Трамп у Овальному кабінеті сказав, що Іран «трохи перемудрив — хотів знову перекрити протоку», і що країна «не може нас шантажувати», як повідомляє Axios.
Чому 22 квітня — не просто дата
Перемир'я, досягнуте після провалу Ісламабадських переговорів, спливає рівно через три дні після наради у ситуаційній кімнаті. Конкретної дати нового раунду переговорів немає. За словами речниці Білого дому Карін Жан-П'єр, розмови з Іраном «продуктивні й тривають» — але це та сама формула, яку американська сторона використовувала ще до зриву Ісламабаду.
Позиції сторін залишаються далекими від компромісу. Як повідомляє CNBC з посиланням на іранське держтелебачення, Тегеран вимагає:
- контролю над Ормузькою протокою та міжнародного визнання іранського суверенітету над нею;
- виплати воєнних репарацій;
- припинення вогню по всьому регіону, включно з Ліваном;
- розморожування заморожених іранських активів за кордоном.
США, зі свого боку, наполягають на повному демонтажі іранської ядерної програми, обмеженні ракетного арсеналу та розриві зв'язків із проіранськими збройними формуваннями. Американська пропозиція з 15 пунктів, передана через Пакистан ще у березні, була відхилена Тегераном.
Економічний тиск як аргумент — і пастка
Через Ормузьку протоку до вторгнення проходило близько 20% світових поставок нафти. Карен Янг, старший науковий співробітник Колумбійського університету, попередила CNN, що навіть після завершення конфлікту ціни не знизяться швидко — доки протока не запрацює повноцінно й не буде відновлено пошкоджену нафтову інфраструктуру. «Це величезні змінні, які зараз абсолютно не вирішені», — сказала вона.
«Якщо є блокада — ми все одно маємо дефіцит приблизно 7 мільйонів барелів сирої нафти на добу. І ми лише посилили його, вивівши іранські барелі з ринку».
Карен Янг, Колумбійський університет — CNN
Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф пообіцяв, що блокада незабаром змусить американців «ностальгувати за бензином по $4–5», як повідомляє CNN. Трамп, зі свого боку, заявив, що блокада залишиться «в повній силі» незалежно від долі перемир'я.
Кому вигідно затягувати
Всередині адміністрації Трампа немає єдності щодо сценарію після 22 квітня. За даними CNN, більшість радників не хочуть відновлення бойових дій — і розуміють, що американська громадська думка починає втомлюватися від конфлікту. Водночас жорстка риторика Трампа залишає йому мало простору для «м'якого» продовження перемир'я без видимих поступок від Тегерана.
Іранське керівництво, своєю чергою, опиняється між двох вогнів: заступник спікера парламенту Хамід-Реза Хаджі Бабаї заявив, що «вірить армії, але не переговорам» — що вказує на внутрішній тиск проти будь-яких поступок дипломатичному треку.
Якщо до 22 квітня сторони не оголосять хоча б дату наступної зустрічі — не угоду, а лише дату — це стане першим конкретним сигналом, що перемир'я справді не буде продовжено.
