Коли держава воює і потребує кожної гривні, відомство, покликане захищати бюджет від розкрадань, подає до парламенту звіт із завищеними показниками у 81 раз. Саме це сталося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де Бюро економічної безпеки звітувало за 2025 рік.
Що відбулося в залі комітету
Голова комітету Данило Гетманцев не прийняв цифри на слово. Члени комітету звірили конкретні платіжні доручення з датами проведення платежів — і виявили, що 2,8–2,9 млрд грн із задекларованих 3,8 млрд грн надійшли до бюджету у 2022–2024 роках, а не у звітному році.
«Аналіз, проведений нами вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8–2,9 мільярди гривень — це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо ви пишете недостовірні дані у звіті БЕБ?»
Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики
Відповіді на це запитання від керівництва БЕБ не пролунало.
Цифри і що за ними стоїть
47 млн грн — це не абстракція. Для порівняння: саме стільки коштує приблизно два артилерійські снаряди на хвилину у середньому темпі сучасних боїв, або місячне утримання кількох сотень бійців. Завдання БЕБ — захищати економічний фронт: виявляти схеми ухилення від податків, контрабанду, відмивання грошей. Якщо реальне відшкодування збитків державі за рік становить 47 млн грн, а не 3,8 млрд — це сигнал не про бухгалтерський збій, а про ефективність усього відомства.
Показово, що скандал стався саме зараз: БЕБ перебуває у процесі одноразової атестації персоналу за участю міжнародних організацій — процедури, яка мала б продемонструвати реформування відомства.
Юридичні наслідки: від дисципліни до кримінальної справи
Суддя у відставці Олександр Ситников наполягає: першим кроком має бути службове розслідування — встановити, хто саме формував показники і чому до звіту потрапили дані попередніх років. За його словами, маніпулювання даними у публічній звітності — це введення в оману не лише парламентського комітету, а й суспільства.
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев'ядомський іде далі. На його думку, якщо факти, озвучені Гетманцевим, підтвердяться, посадовці БЕБ можуть отримати справи одразу за кількома статтями Кримінального кодексу: службове підроблення (ст. 366 ККУ), зловживання владою (ст. 364 ККУ), а також перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів.
Хронічна хвороба або разовий збій?
Фахівці, опитані УНН, підкреслюють: практика прикраси звітності у правоохоронних органах не є новиною для України. Роками відомства звикали закривати показники результатами, досягнутими у попередні роки або взагалі іншими структурами — і це не каралося. Відсутність системної відповідальності й формує середовище, у якому подібне стає можливим.
- БЕБ задекларувало 3,8 млрд грн відшкодованих коштів за 2025 рік
- Реальна верифікована сума — 47 млн грн
- Різниця — 2,8–2,9 млрд грн — належить до 2022–2024 років
- Керівництво відомства не дало пояснень безпосередньо на засіданні комітету
Зараз питання полягає не лише в тому, чи буде відкрито службове розслідування. Якщо воно завершиться дисциплінарним доганою без персональної відповідальності — наступного разу цифри у звітах БЕБ знову можуть бути будь-якими.
