Що запропонували конкретно
Прем’єр-міністри Швеції та Бельгії повідомили в дописах у мережі X про готовність надати частину елементів майбутніх гарантій безпеки для України. Ключові компоненти:
- Повітряне спостереження — шведські винищувачі Gripen для моніторингу повітряного простору над Україною;
- Морські можливості — ресурси для розмінування Чорного моря та забезпечення безпеки морських шляхів;
- Підготовка кадрів — продовження навчання українських офіцерів і сил для контролю й управління безпековими операціями.
«Необхідною умовою, безумовно, є досягнення мирної угоди, чітке визначення правил застосування сили багатонаціональними військами та офіційне схвалення парламенту. Швеція готова зробити свій внесок у встановлення миру в Європі.»
— Ульф Крістерссон, премʼєр-міністр Швеції
«Наш внесок буде зосереджений, зокрема, на забезпеченні повітряних та морських можливостей, а також на зусиллях у сфері навчання, де Бельгія може досягти відчутного та значного впливу.»
— Барт де Вевер, премʼєр-міністр Бельгії
Контекст і умови
Оголошення відбулося на тлі підписання 6 січня 2026 року декларації про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил, яку підписали Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Кієр Стармер. Того ж дня Офіс Президента оприлюднив спільну декларацію країн «коаліції охочих» після зустрічі в Парижі.
Важливе застереження — ці гарантії мають умовний характер: вони передбачають досягнення мирної угоди, чіткі правила застосування сили та парламентське затвердження у країнах‑донорках. Без цих юридичних та політичних підстав технічні можливості залишаться декларативними.
Чому це важливо для України
По-перше, повітряний нагляд і розвідка зменшують ризики раптових атак і дають змогу ефективніше захищати цивільну інфраструктуру. По-друге, розмінування Чорного моря — ключ до відновлення судноплавства та економічної активності регіону. По-третє, системна підготовка офіцерів підвищує здатність української армії інтегруватися в багатонаціональні формати й тримати оборону на сучасному рівні.
Аналітики міжнародних центрів, зокрема IISS та ECFR, звертають увагу: поєднання технічних засобів, навчання та трансатлантичного моніторингу робить майбутню систему гарантій більш життєздатною, але лише за умови чіткого механізму контролю та фінансування.
Роль США та наступні кроки
Бельгійський премʼєр підкреслив, що ефективність таких гарантій значною мірою залежатиме від американської підтримки і моніторингу. Питання тепер у тому, як декларації перетворяться на юридично оформлені угоди, механізми розгортання та бюджетні зобовʼязання.
Висновок. Оголошені Швецією та Бельгією складові — не повне рішення проблеми безпеки, але це важливі будівельні блоки майбутньої архітектури гарантій. Наступний етап — деталізація правил застосування сили, фінансування та роль США як гаранта моніторингу. Чи перетвориться політична воля на оперативні можливості — ключове питання для безпеки України в найближчі місяці.
