Азійські ракети, ШІ і кібер: чому 2026-й змінює правила ППО та оборони України

Начальник управління інновацій ЗСУ Віталій Добрянський попередив про нові вектори загроз — від азійських зразків озброєнь до застосування штучного інтелекту й кібератак. Розбираємо, що це означає для ППО, логістики та рішення партнерів.

964
Поділиться:
Український військовий з дроном (Ілюстративне фото: Генштаб)

Тиха ескалація: офіційна позиція

На брифінгу начальник Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ Віталій Добрянський окреслив головні ризики від Росії в 2026 році: кіберпростір, протиповітряна оборона та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом і азійськими зразками озброєнь. Це не гучна риторика — це сигнал для системних змін у підходах до оборони.

"Якщо я скажу, що ми спрогнозували так і так, десь воно там влучить, то вони [росіяни] це змінять. Однозначно буде проблематика у кіберпросторі, однозначно буде проблематика в протиповітряній обороні, тобто нам необхідно буде змінювати свої підходи"

— Віталій Добрянський, начальник Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ

Що стоїть за словами: чому це важливо

Росія активно диверсифікує джерела озброєнь і тактик: закупівлі в азійському секторі дозволяють обійти частину обмежень і збільшити кількість боєприпасів і засобів ураження. Кібероперації і впровадження елементів ШІ змінюють характер бою — від автоматизації розвідки до точнішого наведення. Для України це означає, що старі принципи ППО та логістики втрачають ефективність без оновлення тактик і технологій.

Докази та контекст

Наявні факти підтверджують ці побоювання: українські підрозділи неодноразово виявляли та знищували техніку азійського виробництва. Наприклад, у вересні 2025 року українські оператори уразили чотири північнокорейські САУ Koksan; вперше Koksan фіксували на фронті у лютому 2025-го в Луганській області. Розвідувальні дані також вказували, що станом на липень 2025 року Північна Корея передала Росії мільйони снарядів та сотні артсистем — факт, який змінює баланс запасів боєприпасів на полі бою.

Які наслідки для ЗСУ

Насамперед це питання адаптації: шари ППО треба робити гнучкішими — більше мобільних модулів, інтеграція РЕБ (радіоелектронної боротьби), удосконалення систем розвідки та ідентифікації цілей. Також важливі інвестиції в кібербезпеку ланцюгів постачання і командування, підготовку особового складу до протидії автоматизованим системам супротивника та розробка контрзаходів проти застосування ШІ у ворожих системах наведення.

Що мають зробити партнери

Це питання не лише техніки, а й політики: поставки сучасних систем ППО, підтримка у сфері кібероборони та обмін розвідувальною інформацією — маркери довіри партнерів. Інвестиції у навчання, спільні тренування та обмін досвідом з протидії азійським зразкам озброєнь і ворожим ШІ-системам пришвидшать адаптацію ЗСУ.

Фінальний акцент

Слова Добрянського — не про паніку, а про прогнозовану логіку супротивника і необхідність відповідати їй системно. Питання не лише у кількості озброєнь, а в тому, як ми їх виявляємо, нейтралізуємо і інтегруємо наші контрзаходи. Чи готові ми пришвидшити модернізацію ППО, кіберзахист і аналітику, щоб перетворити ці виклики на контрольований ризик?

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

3 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

5 днів тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

5 днів тому