Тиха ескалація: офіційна позиція
На брифінгу начальник Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ Віталій Добрянський окреслив головні ризики від Росії в 2026 році: кіберпростір, протиповітряна оборона та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом і азійськими зразками озброєнь. Це не гучна риторика — це сигнал для системних змін у підходах до оборони.
"Якщо я скажу, що ми спрогнозували так і так, десь воно там влучить, то вони [росіяни] це змінять. Однозначно буде проблематика у кіберпросторі, однозначно буде проблематика в протиповітряній обороні, тобто нам необхідно буде змінювати свої підходи"
— Віталій Добрянський, начальник Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ
Що стоїть за словами: чому це важливо
Росія активно диверсифікує джерела озброєнь і тактик: закупівлі в азійському секторі дозволяють обійти частину обмежень і збільшити кількість боєприпасів і засобів ураження. Кібероперації і впровадження елементів ШІ змінюють характер бою — від автоматизації розвідки до точнішого наведення. Для України це означає, що старі принципи ППО та логістики втрачають ефективність без оновлення тактик і технологій.
Докази та контекст
Наявні факти підтверджують ці побоювання: українські підрозділи неодноразово виявляли та знищували техніку азійського виробництва. Наприклад, у вересні 2025 року українські оператори уразили чотири північнокорейські САУ Koksan; вперше Koksan фіксували на фронті у лютому 2025-го в Луганській області. Розвідувальні дані також вказували, що станом на липень 2025 року Північна Корея передала Росії мільйони снарядів та сотні артсистем — факт, який змінює баланс запасів боєприпасів на полі бою.
Які наслідки для ЗСУ
Насамперед це питання адаптації: шари ППО треба робити гнучкішими — більше мобільних модулів, інтеграція РЕБ (радіоелектронної боротьби), удосконалення систем розвідки та ідентифікації цілей. Також важливі інвестиції в кібербезпеку ланцюгів постачання і командування, підготовку особового складу до протидії автоматизованим системам супротивника та розробка контрзаходів проти застосування ШІ у ворожих системах наведення.
Що мають зробити партнери
Це питання не лише техніки, а й політики: поставки сучасних систем ППО, підтримка у сфері кібероборони та обмін розвідувальною інформацією — маркери довіри партнерів. Інвестиції у навчання, спільні тренування та обмін досвідом з протидії азійським зразкам озброєнь і ворожим ШІ-системам пришвидшать адаптацію ЗСУ.
Фінальний акцент
Слова Добрянського — не про паніку, а про прогнозовану логіку супротивника і необхідність відповідати їй системно. Питання не лише у кількості озброєнь, а в тому, як ми їх виявляємо, нейтралізуємо і інтегруємо наші контрзаходи. Чи готові ми пришвидшити модернізацію ППО, кіберзахист і аналітику, щоб перетворити ці виклики на контрольований ризик?
