Польська опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) опинилась у публічному розладі після заяви свого заступника голови Пшемислава Чарнека. У понеділок на телеканалі TV Republika він закликав Євросоюз зупинити фінансування зброї та відбудови України — доки Київ «не вийде на шлях проукраїнських цінностей». Тригером стало рішення Зеленського наприкінці травня присвоїти підрозділу ЗСУ найменування «імені Героїв УПА».
Реакція голови партії не змусила чекати. Як повідомляє польське видання Wprost, Ярослав Качинський відповів у соціальній мережі X, фактично спростувавши заступника:
«Право і справедливість стоїть і завжди стояло на позиції, що військова допомога Україні — зокрема через ЄС — є безумовно необхідною. Питання висловлювання заступника голови партії буде з'ясоване керівництвом».
Ярослав Качинський, X
Тобто Качинський не просто не підтримав Чарнека — він фактично оголосив йому партійну догану публічно, не вдаючись до внутрішніх переговорів. Це нетипово для партії, яка традиційно демонструє дисципліну.
Що відбувається за лаштунками
Конфлікт не виник у вакуумі. Напруга між Варшавою і Києвом загострилась після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла — у відповідь на присвоєння назви підрозділу. Кілька впливових українських політиків демонстративно повернули польські нагороди.
У цьому контексті сам Качинський — хоча й відмовився підтримати заморожування зброї — паралельно розіслав однопартійцям листа з іншою погрозою: якщо PiS прийде до влади, партія заблокує вступ України до ЄС, доки Київ не відмовиться від «культу Бандери» й героїзації ОУН та УПА. Як зафіксувало польське видання Polsat News, він назвав рішення Зеленського «неймовірно зухвалим і зневажливим актом».
Отже, позиція Качинського виглядає так:
- Зброю — не зупиняти (відмінність від Чарнека)
- Вступ до ЄС — блокувати (власна ескалація)
- Партійну дисципліну — відновлювати публічно
Чому це важливіше, ніж внутрішня сварка
PiS — головна опозиційна сила Польщі і реальний претендент на повернення до влади. Її позиція щодо України формуватиме польську зовнішню політику після наступних виборів. Чарнек вже вніс до Сейму проєкт ухвали про зобов'язання уряду блокувати євроінтеграцію України — і це вже не риторика, а законодавча ініціатива.
Прем'єр Дональд Туск відреагував їдко, назвавши все це «аукціоном антиукраїнства». Але реальна проблема не у висловлюваннях: польська громадська думка щодо УПА однозначно негативна, і обидва табори — і коаліція, і опозиція — відчувають цей тиск знизу.
Поки Качинський утримує лінію «зброя — так, ЄС — ні», PiS грає на двох фронтах одночасно. Якщо на осінніх польських виборах 2027 року партія отримає більшість — чи залишиться ця лінія незмінною, чи Чарнек виявиться не аутсайдером, а провісником нового курсу?
