На саміті Європейської політичної спільноти в Єревані 3–4 травня прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш зустрівся з президентом Зеленським уперше після призначення. Серед тем, які він порушив, — не лише мир чи боєприпаси. Бабіш запитав, чи дозволить Україна транспортувати азербайджанську нафту й газ через свою трубопровідну мережу. Відповідь Зеленського була «так».
«Коли у нас була зустріч у Єревані, я запитав у президента Зеленського, чи дозволить він транспортувати азербайджанську нафту і газ через територію України. Він відповів, що це можливо».
Андрей Бабіш, коментар азербайджанському держагентству Report
Чому це не просто ввічлива розмова
Чехія — єдина з трьох країн ЄС, які раніше отримували нафту трубопроводом «Дружба», що публічно оголосила про вихід із російських поставок ще до 2025 року. У березні 2025-го чеська компанія Orlen Unipetrol офіційно відмовилась від російської сировини й перейшла на азербайджанські постачання. За даними Caliber.Az, Азербайджан став головним постачальником нафти для Чехії у 2025 році, і його частка продовжує зростати.
Проблема в маршруті. Нафта з Баку наразі йде переважно через Трансальпійський нафтопровід (TAL) із порту Трієст — але потужності цього маршруту обмежені, а розширення вимагає часу й інвестицій. Транзит через Україну трубопроводом «Дружба» — технічно найпростіший варіант, бо інфраструктура вже існує.
Позиція Києва: принципова згода є, деталей немає
Зеленський публічно обговорював готовність до азербайджанського транзиту ще з січня 2025-го — невдовзі після того, як Україна 1 січня зупинила транзит російського газу. Тоді він прямо сказав: «Можемо підписати контракт і швидко» — але лише якщо Європа дасть сигнал. Сигналу в офіційному форматі досі не було.
Розмова в Єревані — це поки що рівень намірів, не угод. Жодного меморандуму чи технічного протоколу за підсумками зустрічі оприлюднено не було. Україна зберігає транзитну інфраструктуру, яка після зупинки російського газу фактично простоює частково — і заробіток на азербайджанській сировині міг би частково компенсувати ці втрати.
Бабіш: м'який розворот чи прагматизм?
Контекст особи переговірника — не другорядний. Бабіш прийшов до влади в грудні 2024-го з виборчими обіцянками не витрачати чеські гроші на зброю для України. Після інавгурації він пом'якшив позицію: чеська боєприпасна ініціатива продовжується, але лише якщо її фінансують партнери, а не Прага. За даними Financial Times, кількість країн-донорів цієї ініціативи скоротилась удвічі — з 18 до 9.
- Бабіш не підтримує відправлення чеських солдатів у миротворчу місію
- Бабіш підтримує членство України в ЄС
- Бабіш активно шукає енергетичну незалежність Чехії від Росії
Зустріч із Зеленським у Єревані — це перша особиста розмова двох лідерів. Те, що Бабіш одразу порушив питання нафтового транзиту, показує: прагматична енергетична порядку денна для нього важливіша за демонстративну солідарність.
Угорщина і Словаччина — мовчазна змінна
Трубопровід «Дружба» — спільна артерія для Чехії, Словаччини та Угорщини. Будь-який новий контракт на транзит азербайджанської нафти через Україну технічно зачіпатиме всіх трьох споживачів. Тим часом і Орбан, і Фіцо публічно відстоюють збереження російської нафти через той самий маршрут. Якщо Київ і Прага домовляться про азербайджанський транзит без Будапешта й Братислави — це фактично означатиме переформатування всієї логістики трубопроводу під нову геополітичну реальність, до якої Угорщина та Словаччина не готові.
Якщо Чехія та Азербайджан підпишуть із Україною конкретний контрактний механізм — а не лише обміняються принциповими «так» — це змусить Угорщину й Словаччину або приєднатись до нової схеми постачання, або пояснювати виборцям, чому вони продовжують платити Росії там, де сусід вже не платить.
