«Доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі: гнучкий стандарт чи ворота для суддівського свавілля

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу, де радянське поняття «моральні засади суспільства» замінили «доброзвичайністю». Автори кажуть: це звична для Європи норма. Критики кажуть: це суб'єктивізм без берегів.

741
Поділитися:
Руслан Стефанчук просував нову редакцію Цивільного кодексу (Фото: пресслужба Верховної Ради)

Коли законодавці замінюють одне розпливчасте поняття іншим — варто зрозуміти, чи стає від цього точніше. Саме таке питання постало після того, як Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт нового Цивільного кодексу, де термін «моральні засади суспільства» поступився місцем «доброзвичайності».

Звідки слово і що за ним стоїть

Секретар робочої групи та співавтор документа Михайло Хоменко наполягає: концепція не є революційною. За його словами, «доброзвичайність» — це калька з німецького gute Sitten і французького bonnes mœurs, стандарт, який у континентальному праві існує понад сторіччя. Аналогічні формули закріплені в Цивільних кодексах Німеччини, Австрії та Швейцарії й регулярно застосовуються судами без колапсу правової системи.

Логіка авторів прозора: «моральні засади суспільства» — спадщина радянської юриспруденції, де суд апелював до колективної моралі, яку визначала держава. «Доброзвичайність» натомість передбачає орієнтацію на усталену ділову та соціальну практику — те, що розумна людина вважає прийнятним у конкретній ситуації.

Де саме виникає ризик

Адвокат Дмитро Палющенко формулює заперечення конкретно: без легального визначення терміна і без прецедентної бази українських судів поняття «доброзвичайність» залишає надто широке поле для суддівського розсуду. У країні, де незалежність судової системи досі є предметом реформ, розширення дискреції — це не академічна проблема.

«Добрі звичаї» звучить краще за «моральні засади», але якщо суддя не знає, як їх визначати, — ми просто замінили одну невизначеність іншою.

Дмитро Палющенко, адвокат

Проблема не лише термінологічна. В українській судовій практиці майже відсутня усталена система прецедентів, на яку міг би спиратися суддя при тлумаченні оціночного поняття. У Німеччині або Нідерландах gute Sitten працює тому, що десятиліттями напрацьована судова доктрина звужує суддівський розсуд до прийнятних меж.

Що між цими позиціями

Обидві сторони дискусії насправді не суперечать одна одній у головному: сам термін — не проблема. Проблема — інфраструктура навколо нього. «Доброзвичайність» може працювати як точний інструмент за двох умов:

  • офіційне тлумачення або прив'язка до конкретних критеріїв у тексті Кодексу;
  • напрацювання судової практики — або прямі посилання на практику ЄСПЛ і судів ЄС як орієнтир для українських суддів.

Жодної з цих умов у проєкті, що пройшов перше читання, поки немає. Це означає, що між першим і другим читаннями — а саме там вносяться поправки — питання має бути вирішене текстуально, а не залишене для майбутнього Верховного суду.

Якщо до другого читання автори не запропонують ані дефініції, ані критеріїв тлумачення «доброзвичайності», реальний ризик полягає не в самому слові — а в тому, що перші п'ять-десять років після набрання чинності Кодексом суди застосовуватимуть його по-різному залежно від регіону й складу колегії.

Новини світу

Схожі новини

Політика

Верховна Рада ухвалила закон, який вперше дозволяє провести повноцінний військовий ритуал — із залпами, прапором і «Шаною» — коли солдата визнали загиблим судом, але тіла немає. До цього статут просто не давав такої можливості.

Фінанси

Верховна Рада вже вдруге за три роки послаблює моніторинг PEP — і вдруге отримує критику від МВФ. Цього разу порушення стандартів FATF зафіксовано прямо в меморандумі програми EFF.

Політика

Новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр обирає Польщу для першого держвізиту — і пропонує розширити Вишеградську групу до формату, де партнери залучатимуться залежно від теми. Це не просто ребрендинг: за 16 років Орбана V4 фактично розпалася.