Спецдозвіл № 634 на Коростенське (Стремигородське) родовище граніту у Житомирській області — документ, виданий ще 1996 року, — пройшов три власники за десять місяців і мав стати «чистим» активом в руках людини без жодного стосунку до санкцій. Верховний суд 31 березня 2025 року вирішив, що ця операція була нікчемною від початку.
Що відбулося: три кроки схеми
АТ «Коростенський кар'єр» входило до групи «Юнігран» бізнесмена Ігоря Наумця — громадянина України та Росії. 12 травня 2023 року указом президента № 279/2023 РНБО заблокувала активи Наумця та пов'язаних із ним компаній. Однак замість конфіскації активи почали рухатись у протилежному напрямку.
15 квітня 2024 року АТ «Коростенський кар'єр» продало спецдозвіл № 634 компанії ТОВ «Новел Пром» Марка Трабулсі. 22 жовтня 2024 року «Новел Пром» перепродав дозвіл ТОВ «Коростенська видобувна компанія» — структурі, пов'язаній із бізнесменом Сергієм Шапраном. Друге відчуження відбулося вже після того, як суд наклав заборону на зміни у реєстрі. За це Держгеонадра — служба, що технічно оформила перехід прав, — отримала судовий штраф. Загальна сума угод становила 2,1 млн грн.
Логіка схеми: навіщо потрібен «буфер»
Класична конструкція обходу санкцій передбачає проміжного покупця, не пов'язаного із підсанкційною особою формально. Кінцевий набувач отримує актив нібито від незалежної третьої сторони й може стверджувати, що не знав про санкційне минуле. В українському законодавстві до цього рішення не існувало судової практики, яка б прямо кваліфікувала такий ланцюжок як нікчемний.
«Рішення є важливим в контексті подальшого формування судової практики щодо питання унеможливлення обходу санкцій у виді блокування активів».
Міністерство юстиції України
Що вирішив суд
Верховний суд застосував наслідки недійсності обох договорів: спецдозвіл № 634 стягнуто в дохід держави, а 2,1 млн грн, сплачених «Новел Пром», також підлягають стягненню до державного бюджету. Тобто суд не зупинився на визнанні угоди незаконною — він ще й позбавив учасників схеми «інвестиції».
Паралельно розгортається кримінальне провадження. У рамках спецоперації Нацполіції «Граніт» підозри отримали 19 осіб, серед яких — безпосередньо Шапран і Наумець, а також нотаріуси, бухгалтери та керівники підприємств. 24 червня 2025 року Шапрану обрали запобіжний захід — тримання під вартою із заставою 100 млн грн.
Що залишається невирішеним
Рішення Верховного суду закриває конкретну угоду, але не закриває системну проблему. Суддя Печерського районного суду Сергій Вовк, який у порушення юрисдикції зняв арешти з активів і відкрив шлях до їх виведення, наразі не фігурує серед 19 підозрюваних у кримінальному провадженні. Мін'юст більше року зволікав із подачею відповідного позову, посилаючись на брак «вичерпної інформації». Частина активів групи, арештованих наприкінці 2024-го й переданих в управління АРМА, продовжила роботу попри арешти.
Прецедент створено — але він стосується активу, який уже встигли двічі перепродати, переоформити і повернути лише через суд вищої інстанції. Якщо Мін'юст не подасть аналогічні позови щодо решти активів «Юніграну», що перебувають під контролем Шапрана, рішення Верховного суду залишиться прецедентом для підручників, а не інструментом повернення майна.
