Вранці 23 травня жителі Комбульської волості на сході Латвії зателефонували до поліції: щось впало в озеро і вибухнуло. Правоохоронці виявили уламки безпілотника, на місце вирушили рятувальники з човном, поліцейський дрон і підрозділи Національних збройних сил. Постраждалих немає.
Деталь, яка перетворює локальну подію на проблему НАТО: жоден сенсор латвійської системи протиповітряної оборони не зафіксував появу об'єкта в повітряному просторі країни. Апарат матеріалізувався вже у вигляді уламків на дні озера.
Не перший «невидимий» дрон
Це не аномалія травня — це закономірність. Під час попереднього інциденту на початку травня, коли два дрони з боку Росії впали біля нафтосховища на сході Латвії, командування НЗС визнало аналогічний провал. Як розповів представник збройних сил Пуданс, дрони входили в повітряний простір не одночасно, і перший з них сенсори теж не зафіксували — попри те, що винищувачі місії патрулювання повітряного простору Балтії вже були в повітрі, а бойові групи перебували в готовності.
«На радарах інформації не було»
— представник НЗС Латвії Пуданс, цитата за Європейською правдою
Іншими словами: система знала про ризик, але ціль не побачила.
Чому сенсори мовчать
Дрони-камікадзе типу «Герань» та їхні аналоги мають малу радіолокаційну сигнатуру, летять на малих висотах і здатні збиватися з курсу через радіоелектронне придушення — власне з боку Росії. Саме РЕБ, за версією латвійського Міноборони, міг відхилити безпілотник від маршруту під час українського удару по об'єктах на російській балтійській узбережжі.
Балтійський регіон став де-факто зоною «дронового транзиту»: з вересня 2025 року кілька десятків безпілотників порушили повітряний простір Польщі, Латвії, Естонії та Литви. Лідери НАТО домовились розробити концепцію «дронової стіни» на східному фланзі — але поки що це концепція, а не залізо.
Що це означає для цивільних
Комбульська волость — рідконаселений сільський район. Але сценарій «дрон над містом» або «дрон над АЕС Інчукалнс» математично не виключений, доки система виявлення дає такі збої. Латвійське командування вже заявило про необхідність перегляду операцій ППО на кордоні — без конкретних термінів і бюджетів.
Якщо наступний «невидимий» дрон впаде не в озеро, а на критичну інфраструктуру — чи буде у Латвії аргумент для екстреного натовського фінансування сенсорної мережі, якого досі бракує?
