Детектив Територіального управління БЕБ у Київській області вимагав $150 тисяч від підприємця — за «гарантії» уникнення переслідування і розблокування рахунків. Аналітик того ж відомства брав $2 тисячі за вплив на колег у податковій. Обох викрили НАБУ та САП. Два затримання з різницею в кілька тижнів — і раптом виникає незручне запитання: якщо кримінальне провадження можна купити або продати, як зрозуміти, скільки з тисяч відкритих справ БЕБ існують з правової, а не комерційної причини?
Літаки як «інтелектуальна власність»
Паралельно з корупційними викриттями — справи проти п'яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ та «Константи». БЕБ перекваліфікував лізингові платежі за оренду літаків у роялті — тобто фактично оголосив повітряні судна інтелектуальною власністю. Звідси й претензії: компанії нібито мали утримувати податок із виплат нерезидентам, ігноруючи статтю 8 конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з ОАЕ та іншими країнами.
Такий підхід не лише суперечить міжнародній податковій практиці — він руйнує саму можливість авіаційного лізингу в Україні. Жоден іноземний лізингодавець не пустить борт до країни, де вартість угоди може бути переосмислена слідчим.
«По-справжньому реформований БЕБ міг би перекрити найбільші шахрайські схеми в українській економіці, які сягають від 100 до 200 млрд гривень щорічно. Частка тіні на підакцизних товарах зростає, конвертаційні центри працюють. Робимо висновки, що БЕБ не виконує своїх функцій».
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна
Що означає «аудит проваджень» на практиці
Юрист Олег Шрам в ексклюзивному коментарі УНН назвав корупційні викриття симптомом системної проблеми: кримінальне переслідування використовується як інструмент тиску на бізнес, а не як засіб відновлення правопорядку. Перевірка законності відкритих справ — зокрема авіаційних — мала б стати першим кроком.
У Раді після скандалу також заговорили про ревізію: частина нардепів вимагає перевірити не лише кадровий склад, а й самі провадження. Логіка проста — детектив, який торгував справами через офіційні повістки, міг відкривати їх із тією самою легкістю.
За даними самого БЕБ, у 2024 році завдяки його діяльності збережено 12 млрд грн державних коштів. Але відшкодовані збитки у направлених до суду провадженнях за перше півріччя 2025 року — лише 3,1 млрд грн. Розрив між задекларованим ефектом і реальними вироками — хронічна проблема відомства.
Перезавантаження без механізму — не перезавантаження
«Українська правда» у серпні 2025 року перерахувала десять викликів для нового директора БЕБ: від незалежного статусу за моделлю НАБУ до налагодження діалогу з бізнесом. Один із ключових пунктів — надання БЕБ статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Відповідний законопроєкт мав бути внесений у IV кварталі 2025 року, але, за словами одного з кандидатів на посаду директора Цивінського, «зміни викликають певний опір».
Поки що аудит проваджень — лише вимога частини парламентаріїв, а не зафіксована процедура. Якщо новий директор БЕБ запустить незалежну перевірку відкритих справ із залученням зовнішніх експертів — це стане першим реальним тестом на те, чи є «перезавантаження» словом або дією.
