21 травня, коли міністр оборони Великої Британії Джон Гілі летів додому з Естонії — де спостерігав за навчаннями НАТО поблизу російського кордону, — літак Королівських ВПС Dassault Falcon 900LX на три години втратив GPS-навігацію. Пілоти перейшли на резервну систему. Пасажирам, серед яких були журналіст і фотографи, повідомили: безпека не під загрозою.
Маршрут польоту в режимі реального часу був доступний на публічних сайтах відстеження. Чи був літак навмисною ціллю — досі невідомо.
Не вперше і не випадково
У березні 2024 року те саме сталося з попереднім міністром оборони Великої Британії Грантом Шеппсом: його літак зазнав спуфінгу — підміни координат — поблизу Калінінграду. У вересні 2025-го літак президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн був змушений сідати за паперовими картами через GPS-перешкоди над Болгарією.
«Це безвідповідальне російське втручання, але Королівські ВПС добре підготовлені до такої активності»
— джерело у британському оборонному відомстві, The Times
Як повідомляє Euronews з посиланням на листа від травня 2025 року, міністри 13 країн ЄС зафіксували: GPS-глушіння в районі Балтійського моря ведеться з 2022 року переважно з Росії та Білорусі, а кількість інцидентів із літаками різко зросла після серпня 2024-го. Литва у червні зареєструвала понад 1 000 випадків перешкод — у 22 рази більше, ніж рік тому. Латвія у 2024 році зафіксувала 820 випадків проти 26 у 2022-му.
Де джерело сигналу
За словами Девіда Стапплза, професора електронної та радіоінженерії Лондонського університету Сіті, Росія має бази глушіння в Калінінграді та вздовж кордонів із країнами Балтії — регіонах із важкою концентрацією підрозділів радіоелектронної боротьби. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав такі дії частиною «комплексної кампанії» з потенційно катастрофічними наслідками.
Наскільки це небезпечно насправді
Глушіння GPS критичне насамперед у трьох сценаріях: погана погода, нічний час і щільний повітряний простір. За оцінкою експерта з авіабезпеки Тега Вестбрука, такий збіг обставин трапляється менш ніж в 1% польотів — але саме тоді наслідки можуть бути найважчими. Шведська морська адміністрація вже офіційно попередила моряків переходити на радар і орієнтири замість супутника. Фінляндія розробляє пристрій для протидії глушінню.
Росія офіційно пояснює перешкоди захистом власної інфраструктури від українських дронів. Прем'єр Болгарії після інциденту з фон дер Ляєн назвав глушіння «побічним ефектом війни». Проте Естонія, Латвія, Литва, Швеція та Німеччина офіційно кваліфікували такі дії як форму гібридної війни.
Питання вже не в тому, чи Росія глушить GPS над Балтикою — це задокументований факт. Питання в тому, за якої кількості інцидентів із цивільними або урядовими бортами НАТО перейде від заяв до технічної відповіді — зокрема до розгортання альтернативних систем навігації, які не залежать від супутникового сигналу.