Що відбувається
За повідомленням LIGA.net та за оцінкою Ігоря Семивolоса, директора Центру близькосхідних досліджень, в центральних провінціях Ірану помітно зростає підтримка сина останнього шаха — Рези Пахлаві. На мітингах дедалі частіше лунають гасла «Хай живе шах», що сигналізує не лише про ностальгію, а й про прагнення до певного виду лідерства в умовах хаосу.
«У нього щодалі, то більший авторитет серед персів. Для них ця фігура — значна»
— Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень
Чому це важливо
Експерт пояснює: зростання підтримки Пахлаві пов'язане з побоюваннями щодо можливого краху чинного режиму. Коли виникає ризик внутрішнього розпаду, частина населення шукає фігуру, яка зможе швидко відновити порядок і зберегти цілісність держави. У такому разі навіть монархічна символіка може виступити як маркер стабільності.
Водночас це підсилює напругу для національних меншин, які сприймають відродження монархістських настроїв із насторогою — для них це може означати ризики утисків або перерозподілу впливу.
«Його програма передбачає, що він не є і не буде шахом, але хоче бути арбітром, який приведе країну до демократії, зберігши єдність. Каже, що хоче політичних змін, нової конституції, виборів… Народ може вибрати те, що йому підкажуть — аби була влада у руках»
— Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень
Наслідки для безпеки та для України
Для України пряма небезпека — це стан нестабільності, що ускладнює роботу дипломатичних і консульських служб, а також підвищує ризики для громадян на місці. Міністерство закордонних справ уже радило українцям покинути Іран через загострення ситуації.
- 7 січня: за повідомленнями, під час протестів загинуло до 35 осіб; понад 1200 — затримані.
- 8 січня: МЗС України звернулося з вимогою/радою до українців залишити країну через погіршення безпеки.
- 9 січня: влада Ірану відключила інтернет, фактично ізолювавши країну від зовнішнього зв’язку під час придушення протестів.
Короткий прогноз
Якщо популярність Пахлаві продовжить рости, з'являться два базових сценарії: швидка консолідація під єдиним лідером як реакція на хаос або довготривала фрагментація з посиленням регіональних/етнічних конфліктів. Обидва сценарії несуть ризики для регіональної стабільності та ускладнюють передбачуваність зовнішньої політики Ірану.
Нині важливі дві речі: контроль фактів і раннє дипломатичне реагування. Поки що Україна вже відреагувала практично — порадивши громадянам евакуюватися; далі справа за міжнародною спільнотою, яка має оцінити потенційні сценарії розвитку подій і підготувати як гуманітарні, так і безпекові механізми реагування.
Питання до читача: чи готові партнери реагувати на реальні—а не символічні—зміни в Ірані швидко й скоординовано?
