Косовський вузол: чому Україна і Сербія опинилися по одну сторону "невизнання"

Візит Зеленського до Белграда оголив дипломатичний парадокс: Київ, як і Сербія, не визнає незалежність Косова – і саме ця незручна спільність може стати ключем до впливу на Балканах.

415
Поділитися:
Павло Клімкін (Скриншот з відео LIGA.net)

Перший за вісім років візит Володимира Зеленського до Сербії викликав очікувану реакцію Косова – "емоційні всплески", як їх назвав колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін. Але за цією емоцією ховається практична деталь, яку рідко озвучують: Україна і Сербія стоять по одну сторону одного з найгостріших дипломатичних питань Європи – невизнання незалежності Косова.

Це не випадковість і не дрібниця. Позиція України щодо Косова напряму пов'язана з принципом територіальної цілісності, який Київ обстоює й щодо власних окупованих територій. Визнати одностороннє відділення Косова від Сербії означало б підважити власну юридичну логіку у протистоянні з Росією. Тож Україна опиняється в компанії, де окрім неї – ще п'ять держав-членів ЄС: Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр.

Балкани як простір, де Росія теж грає

Клімкін описав Сербію як країну, що "петляє" між ЄС, Росією та Китаєм, маючи при цьому сталі зв'язки з Пекіном. Для Києва це не абстрактна геополітика – це конкретний регіон, де Москва десятиліттями формує наративи через мову, релігію та історичну пам'ять, послаблюючи міжнародну підтримку України саме там, де така підтримка не є автоматичною.

"Сербія дуже важлива країна для нас у сенсі нашого позиціонування на Балканах і створення там, я не скажу проблем, для цього нам доволі складно, але щонайменше викликів для сьогоднішньої Росії. І в Кремлі це теж розуміють", – сказав Клімкін.

Іншими словами, йдеться не про перетягування Белграда на бік Києва в лоб, а про повільну роботу з витіснення російського впливу там, де Москва звикла почуватися вдома.

Що це означає практично

Спільна незгода щодо Косова – це не ідеологічна близькість, а точка дотику, яку можна використати для побудови діалогу без ідеологічного тиску з боку Заходу. Сербія, за словами Клімкіна, шукає спосіб зайти в ЄС "хоча б частково на своїх умовах" – і Україна, яка сама веде переговори про вступ, розуміє цю логіку торгу зсередини.

При цьому сербський президент Александар Вучич під час спільного брифінгу не приховував скепсису: він заявив, що не бачить ознак завершення війни в найближчому майбутньому. Це реалістична, хай і невигідна для Києва оцінка, яка вказує на межі того, що можна очікувати від Белграда найближчим часом.

Питання відкрите: чи стане косовський прецедент точкою збіжності інтересів, чи залишиться просто дипломатичною курйозністю, яку обидві сторони згадують, коли зручно? Відповідь залежатиме від того, чи Київ готовий інвестувати політичний капітал у регіон, де швидких результатів не буде.

Новини світу

Схожі новини

Політика

Сербія запустила перші в своїй історії спільні навчання з Альянсом, який 26 років тому 78 днів бомбив Белград. Символіка місця не випадкова: навчання проходять за кілька кілометрів від Косова.

Політика

Державний візит до Китаю 14–15 травня — не дипломатична ввічливість, а спроба змусити Сі Цзіньпіна обрати між іранською нафтою й американськими ринками. Пекін поки що вибирає обидва.

Політика

Президент Сербії пообіцяв Зеленському нову партію обладнання для енергетики та медицини перед зимою, залишаючись єдиною країною Балкан, яка не приєдналась до санкцій проти Москви.