Що виявили журналісти
У новому розслідуванні Слідство.Інфо показало: після окупації Маріуполя російські компанії вивозили звідти пшеницю й продавали її до Туреччини та Єгипту. Частина цих поставок ймовірно походила з виробничих майданчиків у самому Маріуполі.
За даними розслідування, пов’язана із виробництвом безпілотників родина бізнесменів — Роман та Людмила Гурови — керує двома компаніями: «Робоавіа» (виробництво БпЛА) та «Ніка» (торгівля зерном). Київ уже наклав санкції на «Робоавіа» через виготовлення БпЛА «Сарич».
Ланцюг поставок і конкретна партія
Журналісти посилаються на джерело в російській митниці: у 2023 році «Ніка» експортувала близько 15 500 т пшениці (≈ $3,7 млн), у 2024‑му обсяги зросли до 59 500 т (≈ $12,9 млн).
Одна з партій у квітні 2024 року — 7 857 т пшениці — була доставлена судном Alfa M (під санкціями України) компанії Erisler Gida Sanayi Ve Ticaret A.S. У вантажній декларації як місце походження вказано Маріуполь, оформлений як російське місто.
"Майже вся агропродукція, яку 'Ніка' продає за кордон, вивозиться з окупованого Маріуполя."
— Слідство.Інфо, розслідування
Чому це зачіпає гуманітарні ланцюги
На сайті компанії Eris Flour Mills вказано, що фірма є офіційним постачальником продуктів для Всесвітньої продовольчої програми та інших агентств ООН.
"Офіційний постачальник продукції Всесвітньої продовольчої програми та Агентства ООН для допомоги палестинським біженцям"
— Сайт Eris Flour Mills
Слідство.Інфо також виявило, що якість згаданої партії перевіряли в одеській лабораторії: з Туреччини до лабораторії надіслали зразок, у якому вказано, що зерно має походження РФ — тоннаж і дата співпадають із партією 7 857 т.
Контекст і наслідки
Це не поодинокий випадок. Аналітики та розслідувачі фіксують системний вивіз збіжжя з тимчасово окупованих українських територій. Для Росії та пов’язаних бізнес‑мереж це — джерело валютної виручки та засіб маскування походження товару.
Є кілька наслідків для України і міжнародних партнерів: фінансова вигода агресора, ризик підриву довіри до ланцюгів гуманітарної допомоги та необхідність посилити перевірки походження продукції.
Що робити далі
Потрібні дві конкретні реакції: по-перше, міжнародні партнери та гуманітарні агенції мають оперативно провести аудит постачальників; по-друге, українські та міжнародні правоохоронні органи — відслідкувати ланцюги доставки й притягнути до відповідальності тих, хто організовував експорт краденого зерна.
Тепер хід за партнерами: чи перетворять декларації про підтримку на конкретні інструменти контролю над ланцюгами постачання?
