4 листопада 2026 року Путін вручив лідеру невизнаного Придністров'я Вадиму Красносельському орден Пошани «за розвиток ПМР та захист російської мови». Наступного дня Бюро політики реінтеграції Молдови оголосило відповідь: після повернення з Москви Красносельському заборонять виїжджати з країни на п'ять років. Ключове слово тут «заборонять». Частина медіа подала це як вже чинне обмеження, але з опублікованих заяв видно лише намір. Підтвердженого офіційного рішення ми не бачили.
Що саме оголосили
Бюро назвало поїздку й нагороду провокацією проти євроінтеграції Молдови, йдеться в його заяві. Кишинів засудив дії Росії й пообіцяв проаналізувати можливі заходи «без ескалації». Влада також наголосила, що намір Москви дестабілізувати Молдову має постійний характер.
Тобто окрім п'ятирічної заборони, жодних інших кроків не названо. Яким документом її оформлять, хто ухвалить рішення і чи можна його оскаржити, у відкритих матеріалах немає.
Чому без різких кроків
Кишинів не став забороняти Красносельському повертатися в Придністров'я. За даними «Європейської правди», його пообіцяли пропустити назад, а потім не випускати з Молдови. У Кишиневі вважають, що сама перспектива залишитися в країні буде для нього покаранням.
Мотиви влада прямо не пояснила, тож далі наше прочитання. Заборона повернення дала б Красносельському образ вигнанця, а Москві – готовий сюжет про «утиск» придністровців. П'ятирічна заборона виїзду б'є по його пересуваннях, але не створює такого сюжету. До того ж формулювання «без ескалації» вказує, що Кишинів не хоче давати Росії привід для різкого загострення, поки країна рухається до ЄС.
Правова основа для жорсткіших кроків є. У 2023 році Молдова внесла до Кримінального кодексу статті про покарання за сепаратизм, і саме на них спираються в дискусії про заходи проти керівництва Придністров'я. Чи використають їх, невідомо.
Передісторія тиску
Після того як у 2022 році Молдова отримала статус кандидата в ЄС, офіційні особи Молдови, США та європейських держав заявляли, що Росія розпочала проти неї гібридну війну. За цими заявами, мета Кремля – замінити проєвропейську владу проросійською. У квітні 2024 року Інститут вивчення війни попереджав, що Росія може спробувати дестабілізувати країну перед президентськими виборами та референдумом про вступ до ЄС.
Кишинів і раніше відповідав точковими кроками. Він, зокрема, оголосив персонами нон ґрата шістьох командирів ОГРВ. Заборона для Красносельського вписується в той самий підхід: персональні обмеження без розриву з Придністров'ям.
Нове попередження Санду
Через кілька днів після оголошення заборони президентка Мая Санду заявила, що найближчими місяцями Росія намагатиметься або дестабілізувати ситуацію в Молдові, або створити видимість дестабілізації, щоб завадити вступу до ЄС. За даними Bytes Europe, це попередження прозвучало 6 листопада. Мета Москви, за словами Санду, – посіяти в державах ЄС сумніви щодо стабільності Молдови.
Друга частина формули важлива: достатньо «видимості». Для країни-кандидата це питання репутації, а не лише безпеки. Санду також сказала, що в Молдові є політики, які підтримують дії Росії. Отже, загрозу вона описує і як зовнішню, і як внутрішню.
Схожу схему Росія пробувала й деінде: у Вірменії через Telegram-оголошення намагалися привезти 100 тисяч виборців. Прямого зв'язку з Молдовою тут немає, але це показує, що російські методи тиску на сусідів не обмежуються одним регіоном.
Що буде далі
Для більшості людей у Молдові й на Київщині, яка стежить за регіоном, від цієї історії поки нічого не змінюється: обмеження стосується однієї людини, а не мешканців ПМР. Інформації про інші заходи чи про реакцію Тирасполя в наших фактах немає.
Реальний тест настане, коли Красносельський повернеться з Москви. Якщо Кишинів оформить заборону офіційно і її виконають, це покаже, що «без ескалації» не означає «без наслідків». Якщо ж оголошення так і залишиться заявою, Москва прочитає це як слабкість. Чи вистачить Кишиневу рішучості довести цей крок до кінця?
