Шевченківська окружна прокуратура Києва передала до суду обвинувальний акт щодо керівника Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації. За даними Офісу генерального прокурора, посадовець упродовж кількох років погоджував випуск облігацій місцевої внутрішньої позики, через які місто залучало кредитні кошти і платило сотні мільйонів гривень відсотків. Загальні збитки територіальної громади Києва — понад 581 млн гривень.
Позики без потреби
Ключовий аргумент слідства — не сама факт запозичень, а їхня необґрунтованість. Як повідомляє Офіс генерального прокурора, у відповідні роки доходи загального фонду бюджету Києва перевищували видатки: місто мало власні кошти і не потребувало зовнішнього фінансування. Попри це, облігації випускались, кредити залучались, а відсотки за обслуговування боргу лягали на плечі громади.
За інформацією Інтерфакс-Україна, нині та станом на січень 2026 року Департамент фінансів КМДА очолює Володимир Репік — саме тоді йому й було офіційно оголошено підозру. Дії посадовця кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам.
Що означають ці цифри
581 млн гривень — це не вкрадені кошти у прямому сенсі: гроші пішли банкам у вигляді відсотків за облігаціями. Для розуміння масштабу: за даними КМДА, річний бюджет капітального ремонту доріг у Києві в мирний час становив близько 2–3 млрд грн. Тобто «зайві» виплати за кредитами з'їли кошти, сумірні з кількамісячною програмою дорожнього будівництва міста.
«Посадовець упродовж кількох років погоджував випуск облігацій місцевої позики, завдяки яким місто залучало кредити та сплачувало сотні мільйонів гривень відсотків за їх обслуговування»
Офіс генерального прокурора України
Облігації місцевої позики — легальний інструмент муніципальних фінансів. Їх логіка: місто залучає гроші на конкретні потреби, коли власних коштів бракує. Проблема в тому, що коли бракування не було — а слідство стверджує саме це, — то весь механізм перетворювався на генератор витрат без економічного сенсу.
Справа в суді: що далі
Підозру Репіку оголосили у січні 2026 року. Тепер, після завершення досудового розслідування та збору доказової бази, справа передана на розгляд по суті. Вирок ще не ухвалено — принцип презумпції невинуватості діє. Водночас сам факт передачі справи до суду означає, що прокуратура впевнена в доказовій базі.
Важливий нюанс: ст. 367 КК у другій частині передбачає позбавлення волі. Але навіть обвинувальний вирок не поверне 581 млн грн до бюджету Києва — відсотки вже виплачені кредиторам.
Якщо суд підтвердить версію слідства про те, що місто роками залучало непотрібні позики при профіциті бюджету, постане конкретне питання: хто затверджував ці рішення вище по ланцюжку — і чому відповідальність зупинилась на рівні керівника департаменту.
