Поки Дональд Трамп і Сі Цзіньпін з'ясовують, хто контролює наратив навколо Тайваню, Київ тихо підтримує власних громадян на острові — не маючи там жодного офіційного представництва.
Що визнає Київ і чому це зафіксовано на папері
Позиція України щодо Тайваню формально не змінювалася з 4 січня 1992 року. Саме тоді, встановлюючи дипломатичні відносини з Китайською Народною Республікою, Київ підписав Меморандум взаєморозуміння, у якому визнав Тайвань невіддільною частиною КНР. Тобто Україна дотримується «політики одного Китаю» вже понад 33 роки — і за Кравчука, і за Зеленського.
У відповідь на запит LIGA.net МЗС підтвердило цю позицію без застережень. За словами представників відомства, офіційних взаємин із Тайванем немає і не передбачається. Жодного консульства, жодного представництва.
Як виглядає «допомога без відносин»
Попри відсутність дипломатичного присутності, консульська допомога українцям на острові фактично є. Вона реалізується через два канали.
- Цифровий: система е-Консул, яку Сибіга у січні 2025 року назвав пріоритетом МЗС, дозволяє подавати документи онлайн — без фізичного візиту до установи.
- Географічний: після 24 лютого 2022 року тайванське представницьке бюро в Москві передало повноваження щодо зв'язків із Україною варшавському офісу. Симетрично — українські консульські питання для мешканців Тайваню замикаються на Польщу.
«Україна підтримує «політику одного Китаю» та виступає проти «незалежності Тайваню» та вступу Тайваню до організацій, членами яких можуть бути лише суверенні держави».
Вікіпедія, «Міжнародні відносини Республіки Китай», з посиланням на офіційну позицію Києва
Чому про це говорять саме зараз
Матеріал з'явився не у вакуумі. У травні 2025 року Трамп відвідав Пекін — вперше за дев'ять років. За даними ЗМІ, торгівля і Тайвань були головними темами переговорів із Сі Цзіньпіном. Тайвань — один зі світових лідерів у виробництві мікроелектроніки та напівпровідників, критично важливих для глобальної економіки, і будь-яке загострення навколо острова прямо б'є по технологічних ланцюжках постачання.
На цьому тлі питання «де стоїть Київ» набуває практичного сенсу: Тайвань з лютого 2022 року підтримав Україну гуманітарно і фінансово — через фандрейзингові кампанії, прямі пожертви сусіднім країнам, що прийняли біженців, і урядові програми допомоги. У вересні 2025 року тайванський міністр закордонних справ підписав у Варшаві меморандум про допомогу дітям із Київщини, що втратили батьків через війну.
Конфлікт тут не вигаданий: Пекін, який де-факто став на бік Росії, є офіційним «другом» Києва за документами 1992 року. Тайвань, який санкціонував Москву і жертвує гроші на відновлення, — офіційно «частина» цього друга.
Де межа між прагматизмом і позицією
Українські парламентарі неодноразово їздили до Тайпею — ще з 2003 року існує депутатське об'єднання «Україна–Тайвань». Аналітики з «Текстів» ще у 2022 році фіксували: Китай фактично підтримує Росію, тому Україні варто розвивати активні відносини з Тайванем. МЗС цю логіку публічно не підтримало.
Якщо Трамп у рамках торговельної угоди з Пекіном послабить американські гарантії безпеки Тайваню — чи переглядатиме Київ позицію, зафіксовану меморандумом 1992 року, чи консульська «допомога без відносин» залишиться єдиним форматом?
