Угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр 19-20 травня здійснює перший закордонний візит після вступу на посаду — і обрав для цього Польщу. Вибір не випадковий: саме Варшава була головним критиком Орбана через його зближення з Москвою після 2022 року.
Маршрут як послання
Мадяр розпочав із Кракова, де відвідав Вавельський собор і зустрівся з архієпископом кардиналом Ґжеґожем Рисєм. Далі — потягом до Варшави. Як повідомляє AFP, частину шляху прем'єр проїхав залізницею навмисне: щоб акцентувати підтримку проєктів із фінансуванням ЄС, зокрема швидкісної лінії між Краковом і Варшавою.
У Варшаві — переговори з прем'єром Дональдом Туском і зустріч із президентом Каролем Навроцьким. Завершить тур Гданськ, де Мадяр зустрінеться з колишнім президентом Польщі та нобелівським лауреатом Лехом Валенсою і покладе вінок до меморіалу «Солідарності».
«Перші рішення нового угорського уряду свідчать про можливу зміну політики Будапешта щодо України, Росії та Європейського Союзу»
Адам Шлапка, речник польського уряду
Що реально на столі переговорів
За даними Reuters та AFP, серед ключових тем — підтримка України, енергетика та реформат центральноєвропейської інтеграції. Мадяр запропонував об'єднати Вишеградську групу (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина) з форматом Аустерліц (Чехія, Словаччина, Австрія) — фактично створити новий регіональний блок із більшою вагою в ЄС.
Проте дипломатичний контекст складніший. Як зазначає польський аналітик Пйотр Бурас з Європейської ради з міжнародних відносин, Польща останніми роками зміщувалась у бік північної та балтійської співпраці — і повернення до центральноєвропейського вектору не є автоматичним.
Окремий сюжет — польські біженці від правосуддя. Орбан надав політичний притулок колишньому міністру юстиції Польщі Збігневу Зйобро та його заступнику Марцину Романовскому, яких Варшава звинувачує у тяжких злочинах. Мадяр ще до виборів обіцяв відмовитися від цієї практики, і обидва вже залишили Будапешт. Але жодного офіційного механізму їхньої екстрадиції підписано не було.
Орбанівська спадщина як стартова точка
Мадяр переміг на виборах у квітні 2026 року, завершивши 16-річне правління Віктора Орбана. Відносини між Варшавою і Будапештом за цей час деградували до, за оцінкою AFP, «відкритої ворожнечі» — через орбанівські блокування санкцій проти Росії, гальмування допомоги Україні та підозри у залежності від Москви в енергетиці.
Після зустрічей у Давосі в лютому Туск і Мадяр вже сформували особистий контакт. Але симпатія між лідерами — не те саме, що узгоджена позиція двох урядів щодо конкретних питань: квот на зброю для України, участі Угорщини в санкційних режимах ЄС, транзиту енергоносіїв.
Після Польщі Мадяр летить до Відня — це друга зупинка турне, яке він сам позиціонує як розрив із орбанізмом у зовнішній політиці.
Якщо за підсумками візиту Варшава і Будапешт оголосять спільну позицію щодо підтримки України — зі строками та інструментами, а не лише деклараціями — це буде перший реальний тест того, чи Угорщина справді змінила курс, а не лише риторику.