Поки Міністерство оборони не оприлюднило жодного документа про перерозподіл мобілізаційних повноважень, джерела LIGA.net у МВС уже назвали ідею «жертвоприношенням поліції». Це — характерна деталь: відомство відреагувало на усні пропозиції раніше, ніж ті набули будь-якої офіційної форми.
Що пропонується і хто пропонує
Народний депутат, секретар парламентського комітету з нацбезпеки Роман Костенко описав суть ідеї: забрати у ТЦК функції патрулювання, перевірки документів і доставлення ухилянтів — і передати їх Нацполіції. За його ж словами, ініціатива наразі існує лише на рівні обговорення і не є остаточним рішенням. Міноборона цього офіційно не підтвердило.
Сам Костенко при цьому скептичний щодо ефекту: він визнає, що такий крок навряд чи вирішить проблему «бусифікації» — він лише змінить її виконавців.
Чому МВС проти — і що за цим стоїть
Нинішній розподіл функцій виглядає так: Нацполіція бере участь у заходах оповіщення виключно за зверненням ТЦК, може здійснювати адміністративне затримання і доставлення ухилянтів — але лише як допоміжна сила, а не ініціатор. Міністр Клименко неодноразово наголошував: організація мобілізаційного процесу — не відповідальність МВС.
Якщо повноваження передадуть, поліція з допоміжного інструменту перетвориться на основний. Саме це і є суттю внутрішнього конфлікту: не технічне питання «хто патрулює», а питання інституційної відповідальності та репутаційних ризиків для відомства, яке паралельно відповідає за довіру громадян до правопорядку.
«Бусифікація» як явище виникла не через те, що ТЦК мало повноважень — а через те, що система працювала без чітких процедур і громадського контролю.
Аналітичний консенсус парламентських дискусій навколо реформи ТЦК, березень–квітень 2025
Структурна пастка
У 2024 році профільний комітет заблокував норму, яка покладала б функції оповіщення на органи місцевого самоврядування. Тоді навантаження залишили на військових. Тепер ідея — перекласти його на поліцію. Обидва рішення об'єднує одне: уникнення системного розв'язання на користь інституційного перекладання відповідальності.
- ТЦК — критикують за силові методи та непрозорість
- Поліція — дорожить статусом цивільного правоохоронного органу
- Місцеве самоврядування — отримало відмову від повноважень ще у 2024-му
- Законодавча база — досі не містить чіткого механізму контролю за будь-яким із цих органів під час мобілізаційних заходів
Показово, що жоден із учасників дискусії не ставить питання інакше: не «як зробити процес прозорим і законним», а «на кого покласти те, що вже викликає суспільне відторгнення».
Що далі
Доки Міноборона не подало законопроекту, суперечка залишається аппаратною — і МВС, судячи з реакції джерел, розраховує, що так і залишиться. Але якщо документ усе ж з'явиться, ключовим індикатором буде не сам перерозподіл повноважень, а те, чи з'явиться разом з ним механізм оскарження дій поліції громадянами — те, чого не було у ТЦК і що стало головною претензією суспільства.
Якщо законопроект внесуть без такого механізму — чи погодиться МВС взяти на себе повноваження, які вже зруйнували репутацію іншого відомства?
