11 грудня 2025 року над повітом Пучен провінції Шааньсі злетів безпілотник, якого китайські державні ЗМІ охрестили «повітряним авіаносцем». Jiutian — розробка Авіаційної промислової корпорації Китаю (AVIC) — здійснив перший політ після дебюту на авіасалоні в Чжухаї у листопаді 2024-го.
Що це за машина
За характеристиками, оприлюдненими AVIC і китайськими держмедіа, Jiutian має довжину 16,35 метра та розмах крил 25 метрів. Максимальна злітна маса — 16 тонн, корисне навантаження — до 6 тонн. Крейсерська швидкість — близько 700 км/год, дальність перегону — 7 000 кілометрів, тривалість польоту — 12 годин. Для порівняння: це більше, ніж відстань від Пекіна до Гуаму.
Конструкція — модульна. На авіасалоні в Чжухаї на борту модуля корисного навантаження було написано «Isomerism Hive Module» — незграбний машинний переклад китайського терміна, який AVIC пізніше уточнила: йдеться про запуск рою дронів у польоті. Під крилами — вісім точок підвіски для ракет класів «повітря — земля» та «повітря — повітря», зокрема PL-15.
Телевізійний сценарій — не реклама, а доктрина
У травні 2025 року CCTV показав концептуальний ролик: кілька Jiutian скидають сотні квадрокоптерів і крилатих ударних дронів, які координовано атакують авіаносну групу ВМС США, розчищаючи шлях для протикорабельних балістичних ракет.
«Jiutian може загрожувати критичній інфраструктурі на Гуамі та за його межами — якщо буде розгорнутий з баз у материковому Китаї або опорних пунктів у Південно-Китайському морі».
Asia Times, аналіз від 15 грудня 2025
Логіка проста: малі дрони не мають дальності, щоб долетіти до Гуаму самостійно. Jiutian вирішує цю проблему — він стає пересувним аеродромом, який наближає рій до цілі.
Урок із України, який Пекін вивчив уважно
Аналітики з Asia Times прямо посилаються на операцію «Павутиння» — українську атаку влітку 2025 року, під час якої дрони, таємно переправлені на територію Росії, знищили значну частину парку стратегічних бомбардувальників. Саме цей прецедент показує вразливість літаків на землі до роїв — незалежно від того, чи стоять вони на російському аеродромі, чи на американській базі Дієго-Гарсія.
Те, що відпрацьовувалося над полями під Авдіївкою дешевими FPV-дронами — полювання на живу силу, знищення бліндажів, контрдронові місії — Jiutian переносить у стратегічний вимір: та сама логіка насичення, але з дальністю міжконтинентального бомбардувальника.
Цивільний дашборд як прикриття
Офіційно AVIC позиціонує Jiutian як «багатоцільову платформу»: доставка вантажів у важкодоступні райони, відновлення зв'язку після катастроф, моніторинг лісових пожеж, морська охорона. Це не лицемірство — модульна конструкція справді дозволяє швидко переналаштовувати апарат. Але та сама модульність означає, що межа між цивільним і бойовим застосуванням стирається на рівні одного вантажного відсіку.
Китайський уряд просуває концепцію «низовисотної економіки» — масштабного розвитку безпілотної авіації. Jiutian вписується в обидва наративи одночасно, що ускладнює будь-який експортний контроль з боку партнерів Пекіна.
Де межа між демонстрацією та боєздатністю
Перший політ — це не прийняття на озброєння. Jiutian пройшов льотні випробування одним бортом (борт №004, той самий, що демонструвався в Чжухаї). До серійного виробництва, відпрацювання тактики роїв і реальної інтеграції з системами управління — роки роботи.
Утім, темп китайської безпілотної програми не дає підстав для заспокоєння: від першого показу до першого польоту минув рівно один рік.
Якщо США не пришвидшать власні програми протидії роям — зокрема лазерну та мікрохвильову зброю для Гуаму — Jiutian із демонстратора технологій перетвориться на оперативну загрозу раніше, ніж це встигне відобразити будь-який аналітичний звіт Пентагону.
