МЗС Росії пообіцяло «системні удари» по Києву. ЦПД називає це анонсом терору — не воєнною риторикою

Через добу після однієї з найбільших атак на столицю Росія офіційно оголосила про нові «послідовні» удари та закликала дипломатів евакуюватися. Андрій Коваленко з ЦПД РНБО пояснив, чому саме зараз і навіщо.

756
Поділиться:
Удар по Києву 24 травня (Фото: ДСНС)

У ніч на 24 травня Росія завдала по Києву одного з найпотужніших ударів за всю повномасштабну війну. 690 засобів повітряного нападу — 90 ракет і 600 безпілотників. Серед використаних типів: балістичні «Іскандер», аеробалістичні «Кинджал», крилаті «Циркон» та «Орєшник». Удари зафіксовано у всіх восьми районах Києва: пошкоджено житлові будинки, школи, торговий центр, вестибюль станції метро «Лук'янівська». Кількість постраждалих перевищила 80 осіб.

Наступного дня Москва не лише не відмовчалась — вона оголосила продовження.

Що саме сказало МЗС РФ

Спершу речниця відомства Марія Захарова заявила, що «удари по Києву завдавалися і надалі завдаватимуться». Потім МЗС оприлюднило офіційну заяву: Росія розпочинає «послідовні системні удари» по підприємствах українського ВПК у Києві, об'єктах проєктування та виробництва безпілотників, «центрах ухвалення рішень» і командних пунктах. Міністр Лавров підтвердив наміри особисто.

Як привід названо удар Сил оборони України по гуртожитку коледжу в окупованому Старобільську. МЗС також «наполегливо закликало» персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій «якнайшвидше покинути Київ», а мешканців столиці — «не наближатися до об'єктів військової та адміністративної інфраструктури».

Жодне іноземне посольство — ні США, ні країн ЄС, ні Китаю — евакуацію не оголосило.

Відповідь ЦПД: не погроза, а програма

«Росія на рівні МЗС анонсує подальший терор цивільного населення ракетними і дроновими обстрілами»

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації РНБО

За словами Коваленка, заява з'явилась у чіткому контексті: перед візитом Путіна до Китаю Росія вдавала, що розглядає можливість завершення війни. Нинішні заяви Кремля демонструють протилежне. «Терором цивільних Путін хоче замаскувати свою нездатність забезпечити безпеку Росії» — написав очільник ЦПД, зазначивши, що ракети вже долітають до Москви.

Аналітики ISW підтримують цю інтерпретацію з тактичного боку: російські війська не досягають значного просування у весняно-літній кампанії 2026 року, і удар по Києву міг бути покликаний відвернути увагу від фронтових невдач та продемонструвати «силу» внутрішній і міжнародній аудиторії.

Старобільськ як привід, а не причина

Удар 24 травня прийшовся по ринках, музеях, бібліотеках, оперному театрі, об'єктах водопостачання і житлових будинках. Жодна з цих цілей не має стосунку до «відповіді» на військовий удар по коледжу. Схема знайома: Коваленко ще у грудні 2025 року фіксував, що Росія «від початку планувала атаки на цивільну інфраструктуру, а заяви Кремля — це спроба маскування справжніх намірів».

  • Сили ППО збили 604 з 690 цілей — 549 дронів, 44 крилаті та 11 балістичних ракет
  • «Орєшник» вдарив по Білій Церкві — найближче до Києва з усіх попередніх пусків цього типу
  • Франція засудила застосування «Орєшника», Макрон назвав це «втечею вперед і безвиходдю агресивної війни»

Якщо Росія справді перейде до «системних» ударів у заявленому форматі — без прив'язки до конкретного «приводу» — це означатиме, що інформаційна обгортка «відповіді» більше не потрібна. Питання не в тому, чи вдарить Москва знову, а в тому, чи залишаться союзники в режимі засудження — або нарешті перейдуть до постачання систем, здатних перехоплювати «Орєшник».

Новини світу

Політика

Генсек НАТО визнав, що диверсії та дрони впливають на альянс, але відповідь на них не завжди буде публічною. Головний його аргумент: єдиний спосіб не дати Москві розколоти союзників — тримати фокус на Україні.

2 години тому
Фінанси

Прогноз МВФ про дефіцит до 2029 року складається з трьох різних чисел, і 54 млрд доларів — верхня межа діапазону. Головне питання не в сумі, а в тому, що закладено в різкий спад потреб після 2027-го.

2 години тому
Економіка

Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на дублювання держсистем — ставка на швидке відновлення, а не на неможливість удару. Чи вистачить цих грошей, залежить від того, як швидко їх перетворять на працюючі майданчики.

2 години тому