Росія застосовує гіперзвукові крилаті ракети «Циркон» і балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік» не для того, щоб зруйнувати критичну інфраструктуру, — а щоб вплинути на психологічний стан суспільства та продемонструвати Заходу власні можливості. Так у інтерв'ю LIGA.net охарактеризував логіку ракетного терору начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов.
«Орєшнік»: три пуски, нульовий збиток, максимальна пропаганда
За словами Гнатова, окупанти вже тричі застосовували «Орєшнік» проти України — один раз у 2024-му і двічі у 2026-му. Всі три пуски здійснено з полігону «Капустин яр». Значних руйнувань ці удари не завдали, однак росіяни активно використовують кожен пуск у пропаганді — насамперед як сигнал партнерам України на Заході.
Цей висновок підтверджується позицією аналітиків. Як зазначає Jamestown Foundation, удари «Орєшніком» слід розглядати як тактику залякування, а не спробу досягти реального військового результату. Перший удар по Дніпру в листопаді 2024-го, другий — по Львівській області 9 січня 2026-го, відзначений ISW як показово близький до кордонів ЄС та НАТО.
«Насамперед ідеться про російську балістику. На жаль, тих засобів, які є в нас, недостатньо. Маємо постійний, критичний дефіцит систем, здатних збивати балістичну зброю противника. Це найбільший виклик на сьогодні».
Андрій Гнатов, начальник Генерального штабу ЗСУ, LIGA.net
«Циркон»: від одиничних пусків до масованого застосування
Із «Цирконом» — інша динаміка. Перші удари по Сумах у серпні та листопаді 2025 року були поодинокими. Але вже 3 лютого 2026 року Росія застосувала одразу чотири «Циркони» в комбінованому ударі по енергетиці. Примітно, що саме тоді ППО вперше змогло перехопити всі чотири ракети — прецедент, якого раніше не було.
Полковник Юрій Ігнат, начальник відділу комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ, ще раніше вказував, що тактика застосування «Циркона» і «Орєшника» є насамперед демонстративною та психологічною — спрямованою не лише на Україну, а й на Захід. За його словами, ці ракети переслідують цілі, що виходять за межі звичайних масованих ударів.
Масштаб загрози росте незалежно від «екзотики»
Гнатов підкреслив: попри увагу до нових типів ракет, головний виклик — у масштабі. Рік тому масованою вважалася атака з 300–350 дронів за добу. Сьогодні кількість цілей під час окремих ударів наближається до тисячі. Росія системно нарощує виробничі потужності й ставить ОПК відповідні завдання.
- «Орєшнік» перехопити неможливо — жодна з наявних у ЗСУ систем не здатна це зробити.
- Проти «звичайної» балістики використовують Patriot — але ракети до нього у критичному дефіциті.
- Головком Сирський підтвердив: Україна розробляє власну протиракетну систему як стримувальний фактор, але терміни не названо.
- Буданов назвав «Орєшнік» радше «демонстративною ракетою»: реальнішою загрозою залишаються «Іскандери» та С-400 у режимі наземних ударів.
Показово, що у червні 2026 року Повітряні сили вже попереджали про «високу ймовірність» чергового застосування «Орєшніка» з «Капустиного яру» — тобто загроза не знята, а є регулярним тлом.
Питання, яке залишається відкритим: якщо «Орєшнік» справді є насамперед пропагандистським інструментом, чи зміниться ця логіка в момент, коли Росія збільшить кількість ракет у бойовій готовності — і чи встигне Україна отримати системи перехоплення раніше, ніж це відбудеться?
