Обшук СБУ в офісі Залужного (вересень 2022): звинувачення в залякуванні та ризики для довіри до інститутів

У інтерв'ю Associated Press Валерій Залужний уперше детально розповів про обшук у своєму командному офісі восени 2022 року. Це не просто епізод — це тест на спроможність інститутів зберегти довіру під час війни. Розбираємо факти, версії сторін і можливі наслідки.

47
Поділиться:
Валерій Залужний (Фото: ADAM VAUGHAN/EPA)

Що сталося

У вересні 2022 року, за даними Associated Press, Служба безпеки України провела обшук в офісі тодішнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. За словами ексголовкома, в обшуку брали участь десятки працівників СБУ; у приміщенні нібито перебували понад десяток британських офіцерів.

Версія Залужного

Залужний описує інцидент як «явну загрозу» та припускає, що обшук міг бути способом залякування з боку Офісу президента. Він стверджує, що зателефонував тодішньому голові ОП Андрію Єрмаку й попередив, що готовий залучити військових для захисту командного центру.

Я сказав Єрмаку, що відіб'ю цю атаку, тому що знаю, як воювати: «Я буду битися з вами і вже викликав підкріплення для підтримки».

— Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ

За словами Залужного, він також телефонував тодішньому голові СБУ Василю Малюку, але отримав відповідь, що той «нічого не знає» і розбереться. У судовому документі, яке отримало AP, вказано, що два дні до обшуку СБУ зверталася до районного суду Києва з проханням видати ордер на обшук за тією ж адресою з формулюванням, що пов'язане зі стриптиз‑клубом, який нібито належав злочинній організації.

Два працівники цього клубу повідомили журналістам, що заклад за вказаною адресою був закритий ще до повномасштабного вторгнення.

Позиція сторін і джерела

Associated Press оприлюднило матеріали з посиланням на судові документи та інтерв'ю зі свідками. У матеріалі зазначено, що СБУ та Офіс президента відмовилися від коментарів на момент публікації.

Чому це важливо

Інцидент зачіпає чотири практичні виміри, які цікавлять кожного українця:

  • Безпека командування: присутність іноземних офіцерів і можливі загрози для штабів під час війни — це питання оперативної безпеки.
  • Цивільно-військові відносини: будь‑який конфлікт між силовими відомствами та Офісом президента підриває координацію у критичний момент.
  • Довіра партнерів: іноземні союзники звертають увагу на стабільність інституцій при ухваленні рішень про підтримку та обладнання.
  • Відповідальність і прозорість: судові документи і журналістські розслідування мають з'ясувати, чи були законні підстави для дій і чи не використовувалися слідчі процедури як інструмент тиску.

Аналітики та військові експерти, опитані медіа, застерігають: навіть поодинокі епізоди, що виглядають як внутрішня конфронтація, можуть мати віддалені наслідки для логістики, передачі даних і готовності підрозділів.

Контекст

Цей випадок — не ізольована подія у системі публічних заяв 2022–2023 років. У доповнення до згаданого інциденту, 14 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що нібито перед повномасштабним вторгненням у США радили копати траншеї — ще один приклад того, як напруження і нестандартні поради формували середовище ухвалення рішень.

Висновок

Факт обшуку підтверджує наявність офіційних документів і заяв, але питання причин і наслідків лишаються відкритими. Тепер важливо не емоції, а розслідування: чи були підстави для слідчих дій і хто нестиме відповідальність, якщо процедури використовувалися для тиску. Без прозорих результатів ризик подальшого підриву довіри між військом, службами безпеки та політичною владою зростає — а це безпосередньо впливає на нашу спроможність захищатися і отримувати підтримку партнерів.

Новини світу

Політика

Тегеран вручив ноту протесту через багатотисячну акцію під час Мюнхенської конференції. Чому це важливо для відносин Заходу з Іраном і що з цього має винести Україна — стислий аналітичний огляд.

1 годину тому
Політика

Рішення Міжнародного паралімпійського комітету допустити спортсменів росії та білорусі під власними прапорами викликало різку реакцію Києва — президент назвав його «брудним» і «жахливим», а українські чиновники оголосили про бойкот Ігор (6–15 березня). Аналізуємо, чому це важливо не лише для спорту, а й для іміджу та безпеки України.

2 години тому