«Орєшнік» у Білорусі: не геймченджер на фронті, але пряма ядерна загроза для Європи

Колишній очільник фінської розвідки Пекка Товері пояснює, чому зміщення акценту на середню дальність — це не стільки тактична перевага, скільки стратегічне попередження. Що це значить для безпеки України та Європи — коротко і без істерики.

44
Поділиться:
Ракета РС-26 "Рубіж", експериментальним варіантом якої є "Орєшнік" (Ілюстративне фото: ресурс окупантів)

Позиція експерта

Колишній керівник фінської військової розвідки, а нині євродепутат Пекка Товері в інтерв’ю LIGA.net оцінює розгортання ракет середньої дальності «Орєшнік» у Білорусі як важливий, але не переломний крок у тактичному чи оперативному вимірі.

«Розгортання «Орєшніка» не є зміною правил гри на тактичному чи оперативному рівнях. Так, це дає змогу бити по цілях у Західній Європі на приблизно 300 км далі. Але це також наближає пускові установки до засобів НАТО, що полегшує їх виявлення та знищення».

— Пекка Товері, колишній очільник фінської військової розвідки, євродепутат

Що це означає для Європи і для України

Ключова думка експерта — різниця між тактикою і стратегією. На полі бою «Орєшнік» у кількості одиниць, які наразі доступні росіянам, не змінює співвідношення сил. Натомість його розміщення в Білорусі має стратегічний і політичний ефект: сигнал про готовність Москви використовувати засоби, здатні нести як звичайні, так і ядерні боєзаряди.

Це ускладнює життя Європі: навіть якщо ракети легше виявити через їхнє наближення до кордонів НАТО, психологічний та дипломатичний тиск росте. Товері також наголошує на порушенні логіки Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД) — після виходу США у 2019 році через численні порушення з боку РФ, Захід не розміщував відповідних систем у Європі, але Росія демонструє інший підхід.

За інформацією LIGA.net, у Білорусі наразі немає підтверджень про розміщення саме пускових установок «Орєшнік» (повідомлення БелПол). Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська підкреслює, що відповідальність за ескалацію лежить на режимі Лукашенка.

Практичні наслідки та рекомендації

Для України та її партнерів це означає кілька конкретних кроків: посилити розвідку й ПРО на критичних напрямках, уразливі ланцюги постачання «Орєшніка» робити пріоритетними цілями розвідки та ураження, а також домагатися посилення політичного тиску на Мінськ і Москву.

«НАТО має чітко показати через навчання та розгортання необхідних засобів, що воно готове знищити ці пускові установки. Альянс також має розпочати переговори щодо створення та вдосконалення власного ядерного потенціалу середньої дальності».

— Пекка Товері, колишній очільник фінської військової розвідки, євродепутат

Висновок

«Орєшнік» не змінює ближчу лінію фронту, але змінює тон геополітичної розмови: це не лише про ракети, це про готовність Москви відкидати існуючі домовленості й залякувати Європу. Для України важливо не піддаватися театральній демонстрації сили, а працювати над реальними інструментами стримування — від розвідки й ПРО до дипломатії та координації з партнерами. Аналітики очікують, що наслідком стане посилення навчань та дискусій у НАТО — але це потребуватиме часу й політичної волі.

Новини світу

Політика

Київ відкидає енергетичний шантаж Будапешта й Братислави, називає реальні маршрути постачання і просить задіяти механізми ЄС — що це означає для стабільності енергопостачання в регіоні.

1 годину тому
Політика

Канцлер Німеччини пообіцяв відстоювати єдину позицію ЄС перед США на тлі рішень Верховного суду та нових глобальних мит — це створює ризики для ланцюгів постачання, цін і оборонної співпраці, які безпосередньо зачіпають український інтерес.

2 години тому
Політика

Після рішення Верховного суду США президент оголосив про підвищення тарифів з 10% до 15% і тимчасові обмеження на імпорт. Аналізуємо, які наслідки це має для глобальних ланцюгів постачання, витрат на оборону та українських інтересів.

4 години тому