7 травня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зробив дві заяви, які окремо звучать як дипломатичні нюанси, а разом — як чіткий сигнал: Єреван більше не мовчить про Україну.
Що сказав — і чого не сказав
На брифінгу після засідання уряду Пашинян відповідав на запитання про нещодавній візит Зеленського до Єревана. Відповідь була короткою:
«Ми надіслали гуманітарну допомогу в Україну, і я вже казав, що в питанні України ми не є союзниками Росії».
Нікол Пашинян, брифінг 7 травня
Він не назвав Росію агресором, не підтримав санкції і не оголосив про зміну альянсів. Але в контексті країни, яка досі є членом ОДКБ і де стоїть російська військова база, навіть така фраза — це відхід від попередньої двозначності.
Щодо параду 9 травня — Пашинян пояснив відсутність передвиборчою кампанією: вибори призначені на 7 червня, кампанія офіційно стартує 8 травня. Але це вже другий рік поспіль, коли він не з'являється в Москві — 2024-го теж не приїхав, пославшись на те, що «був роком раніше».
Чому саме зараз
4 травня Єреван приймав VIII саміт Європейської політичної спільноти — понад 30 лідерів, генсек НАТО, Зеленський. Для останнього це був перший візит до Вірменії з 2019 року — і перший візит українського президента до цієї країни за 24 роки.
Реакція Москви була показовою: за кілька днів до саміту Росія заборонила імпорт вірменської мінеральної води. Президент Макрон прокоментував символізм події прямо: вісім років тому сюди б ніхто не приїхав, бо багато країн сприймали Вірменію як «де-факто сателіта Росії».
Контекст, який важливо не пропустити:
- У березні 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон про початок процесу вступу в ЄС.
- Москва відповіла, що «не буде терпіти» зближення Єревана з Євросоюзом.
- 1 травня Пашинян зустрічався з Путіним у Москві — і тоді ж повідомив, що не приїде на парад.
- На виборах 7 червня проти партії Пашиняна «Громадянський договір» виступають блоки, які, за даними ЗМІ, підтримує Росія.
Межа між сигналом і зобов'язанням
Вірменія залишається членом Євразійського економічного союзу. Російська військова база на вірменській землі нікуди не зникла. Гуманітарна допомога Україні — реальна, але не військова. Пашинян каже «ми не союзники Росії», але не каже «ми підтримуємо Україну».
Це розрізнення — не дрібниця. Саме воно визначає, чи є заяви Пашиняна початком нової позиції, чи передвиборчим позиціонуванням для внутрішньої аудиторії, яка дедалі більше дивиться на Захід.
Якщо після виборів 7 червня партія Пашиняна збереже більшість — наступним реальним тестом стане питання: чи виведе Єреван російську базу або хоча б поставить це питання офіційно на порядок денний переговорів з ЄС? Без цього кроку декларації про «несоюзництво» залишатимуться саме деклараціями.
