Перший дзвінок за три роки: Макрон попередив Лукашенка не йти за Путіним — поки Мінськ торгується із Заходом

24 травня Макрон зателефонував Лукашенку вперше з початку повномасштабного вторгнення — і попередив про ризики втягування Білорусі у війну. Дзвінок стався не у вакуумі: Мінськ вже рік веде паралельні переговори з Вашингтоном про зняття санкцій в обмін на звільнення політв'язнів.

961
Поділитися:
Емманюель Макрон (Фото: TOM NICHOLSON / EPA)

Коли 24 травня 2026 року Єлисейський палац ініціював дзвінок до Мінська — вперше після лютого 2022-го, коли російські колони заходили в Україну саме через білоруську територію — це був не жест примирення. Це було попередження.

Що сказав Макрон і що почув Лукашенко

За даними AFP зі посиланням на джерело в оточенні французького президента, Макрон «наголосив на ризиках для Білорусі від втягування у війну агресії Росії проти України» і закликав Лукашенка зробити конкретні кроки для нормалізації відносин з Євросоюзом. Мінськ описав ту саму розмову інакше: «регіональні проблеми» та «взаємовідносини з ЄС і Францією зокрема» — формулювання, яке не містить жодного натяку на попередження.

Два різних прочитання однієї розмови — це не технічна розбіжність. Це демонстрація того, як Лукашенко використовує сам факт контакту із Заходом як внутрішній і зовнішній сигнал: зі мною говорять.

Контекст, який змінює все

Дзвінок Макрона стався не у дипломатичному вакуумі. Починаючи з літа 2025 року, адміністрація Трампа веде прямі переговори з Лукашенком — переважно навколо звільнення політичних в'язнів в обмін на послаблення санкцій. У грудні 2025-го США частково зняли обмеження з білоруських калійних компаній після звільнення 123 в'язнів. У березні 2026-го, після зустрічі з envoy Трампа Джоном Коулом у Мінську, Лукашенко звільнив ще 250 осіб — найбільше одноразове звільнення в історії країни.

«Лукашенко розуміє біль від західних санкцій і намагається їх послабити. Але не будьмо наївними: його політика не змінилась, репресії тривають, підтримка війни Росії — теж».

Світлана Тихановська — Associated Press

Саме в цьому коридорі між санкційним тиском і тактичними поступками Мінськ зараз і існує. Макронів дзвінок — ще один елемент цієї конструкції, де Захід намагається одночасно стримати Лукашенка від військової ескалації й не закрити вікно для його часткового виходу з орбіти Москви.

Чому Білорусь досі не воює — і чи це заслуга дипломатії

З лютого 2022-го Білорусь надала свою територію для вторгнення, розмістила російську ядерну зброю і де-факто інтегрована у військову інфраструктуру РФ — але білоруські солдати в боях офіційно участі не беруть. Це рішення Лукашенка, яке він, судячи з усього, свідомо зберігає як козир у переговорах із Заходом.

Попередження Макрона звучить логічно в цьому контексті: не дати Москві або внутрішнім силовикам схилити Мінськ до прямої участі в той момент, коли дипломатичний канал щойно відновився.

Питання не в тому, чи почув Лукашенко Макрона — а в тому, чи готовий Єлисейський палац запропонувати щось конкретне: наприклад, дорожню карту послаблення санкцій ЄС у разі верифікованого невтручання Мінська у бойові дії. Без цього дзвінок залишається сигналом без зворотного зв'язку.

Новини світу

Схожі новини

Бізнес

Вашингтон послабив обмеження проти білоруського калію в обмін на звільнення політв'язнів — і майже одразу почав вимагати від Вільнюса відновити транзит через Клайпеду. Литва відмовляє, посилаючись на санкції ЄС, які ніхто скасовувати не збирається.

Політика

Після доповіді Сирського про перегрупування російських військ Зеленський попередив: активізація у Білорусі — не випадкова, а логіка Кремля із союзниками вже відома на прикладі Мадуро і Асада.