15 червня в Люксембурзі, під час другої міжурядової конференції, ЄС офіційно відкрив перший переговорний кластер «Основи» з Україною та Молдовою. На конференції Україну представляв віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка, який офіційно підтвердив згоду України на виконання бенчмарків — це стало формальним сигналом старту переговорного процесу.
Що відкрили — і що це означає на практиці
Кластер «Основи» — не один розділ, а п'ять: судова влада та основні права (розділ 23), юстиція, свобода та безпека (24), державні закупівлі (5), статистика (18) і фінансовий контроль (32). За структурою переговорів ЄС, цей кластер відкривається першим і закривається останнім — тобто він залишається відкритим весь час, доки тривають переговори з усіх інших тем.
Рада ЄС визначила проміжні критерії для всього кластера та окремо — для розділів, що стосуються верховенства права. Їх необхідно виконати до переходу до завершального етапу та тимчасового закриття відповідних розділів. Ключові вимоги стосуються незалежності антикорупційних органів, реформи призначення суддів і прокурорів, а також дорожніх карт з реформи державного управління.
«Сьогодні ми відкриваємо переговори щодо хребта процесу вступу: верховенство права, правосуддя та основні права»
Єврокомісія, заява після відкриття кластера
Угорський замок усередині дверей
Розблокування відбулося після того, як 3 червня новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр зняв вето, яке його попередник Віктор Орбан тримав 17 місяців. Але зняття вето супроводжувалося двосторонньою угодою між Будапештом і Києвом щодо прав закарпатських угорців — у сферах освіти, держуправління, символіки та культури.
Критично важливо: ця угода не просто зафіксована окремо — вона вбудована безпосередньо в перший кластер як «спільний орієнтир». Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан пояснила механізм прямо перед засіданням Ради ЄС у Люксембурзі.
«Якщо Україна не виконуватиме цю домовленість або виконуватиме її не в повному обсязі, процес вступу в межах цього кластера автоматично зупинятиметься»
Аніта Орбан, міністерка закордонних справ Угорщини
Для повного розуміння масштабу: для відкриття і закриття кожного переговорного розділу потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів. Угорщина зберігає право вето на кожному наступному кроці.
Темп: від символіки до п'яти кластерів за місяць?
Після відкриття першого кластера єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Комісія очікує відкриття решти п'яти кластерів до кінця літа — і висловила сподівання на «чудовий вівторок» у липні. Качка зі свого боку допускав навіть червневий старт усіх кластерів: «Це амбітна мета, але про неї дедалі більше вголос говорять європейські колеги».
Україна завершила внутрішні процедури ще 14 травня: уряд затвердив дорожні карти з верховенства права та держуправління, а також переговорну позицію. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, це стало «ключовою віхою». Сам скринінг усіх 35 переговорних розділів — найшвидший в історії розширення ЄС — завершили ще у вересні минулого року.
- 6 кластерів, 33 розділи — повний обсяг переговорів
- Кластер 1 «Основи» — відкритий 15 червня 2026, закриється останнім
- Угода з Угорщиною — вбудована у кластер як автоматичний стоп-механізм
- Очікуваний термін решти кластерів — липень–серпень 2026
Зеленський звернувся до учасників конференції з Кишинева — символічно: поруч із Молдовою, яка відкрила той самий кластер того самого дня. «Ми наполегливо працювали, щоб дійти до цього моменту», — сказав він.
Декларація чи зобов'язання?
Відкриття кластера — це не членство і навіть не гарантія його швидкого наближення. Це фіксація стартової позиції: Україна взяла на себе конкретні бенчмарки, ЄС — зобов'язання їх оцінювати. Механізму примусу до виконання з боку ЄС у документі немає — є механізм зупинки з боку Угорщини.
Питання, яке визначатиме реальну динаміку: якщо Україна виконає угорські умови щодо меншин, але суміжні реформи — антикорупційна, судова — пробуксовуватимуть під тиском воєнного часу, чи вистачить у Брюсселя інструментів, щоб утримати темп без чергового вето від когось із 27?
