10 липня НАБУ і САП оголосили Дмитру Басову — у матеріалах справи він «Тенор» — нову, вже другу підозру в рамках операції «Мідас». Цього разу йдеться не про участь у корупційній схемі, а про те, що відбувалося після: легалізацію понад 30 млн грн впродовж 2023–2025 років. Статус — ч. 3 ст. 209 КК України, відмивання майна в особливо великих розмірах.
Що купували на гроші з «шлагбауму»
За даними САП, схема конвертації виглядала так: два люксові Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн, елітна нерухомість в Україні та на індонезійському острові Балі — у сумі еквівалент понад 19 млн грн — і «різні предмети розкоші». Активи оформлювалися на близьку особу, частина коштів проходила через криптовалюту.
Показова деталь, яку зафіксували аналітики: напередодні придбання квартири подружжя Басових офіційно розлучилося — імовірно, щоб приховати активи. Після угоди дружина знову з'явилася в його декларації як особа, з якою він спільно проживає.
«За отримані кошти експосадовець придбав два люксові автомобілі Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн, елітну нерухомість в Україні та на індонезійському острові Балі, а також різні предмети розкоші»
Спеціалізована антикорупційна прокуратура
Хто такий «Тенор» і чому він ще на волі
Басов обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» — компанії, що експлуатує три підконтрольні Україні АЕС і забезпечує понад половину електроенергії країни. Саме він, за версією слідства, забезпечував «дах» для схеми «шлагбаум» — системи, за якою підрядники платили 10–15% від вартості контракту, аби їм не заблокували вже виконані роботи.
Перші підозри «Тенор» отримав ще у листопаді 2025 року — одночасно з Тімуром Міндічем («Карлсон»), колишнім ексміністром енергетики Германом Галущенком і ексвіцепрем'єром Олексієм Чернишовим. У грудні 2025 року Вищий антикорупційний суд відпустив Басова під заставу у 40 млн грн. Нова підозра, оголошена 10 липня, — це окреме провадження, яке досліджує не саму схему, а рух грошей після неї.
Контекст: масштаб справи «Мідас»
Операція тривала 15 місяців у прихованому режимі: детективи зібрали близько 1000 годин аудіозаписів і провели понад 70 обшуків. Загальна сума неправомірної вигоди у справі, за оцінкою НАБУ, сягає близько $100 млн. Слідство веде паралельну роботу в десяти юрисдикціях — частина фігурантів і активів перебуває за кордоном.
Сам Басов на одному із засідань ВАКС не зміг назвати судді точну назву власної посади в «Енергоатомі», пояснивши, що працює «експертом експертної групи з експертних питань». На опублікованих аудіозаписах він і Ігор Миронюк обговорюють, як використовувати заступника керівника САП Андрія Синюка як джерело конфіденційної інформації про слідчі дії.
Якщо ВАКС і до цієї підозри залишить Басова під заставою, а не під вартою, — справа «Мідас» отримає важливий прецедент: чи є друга підозра підставою для перегляду запобіжного заходу, або система вважатиме першу заставу достатньою відповіддю на обидва епізоди.
