9 квітня Кремль оголосив, що Путін запроваджує «великоднє перемир'я» — з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня 2026 року. Накази зупинити операції на всіх ділянках фронту отримали міністр оборони Бєлоусов і начальник генштабу Герасимов. Росія зазначила, що «розраховує на аналогічні кроки України».
Проблема в хронології: Зеленський публічно запропонував великоднє перемир'я ще 30 березня. 6 квітня Київ через американських посередників офіційно передав Москві цю пропозицію. Того ж дня прессекретар Кремля Пєсков відхилив її як «нечітко сформульовану». А 9 квітня — вранці того ж дня, коли Путін «раптово» оголосив перемир'я, — Пєсков ще казав, що жодного рішення не прийнято.
Дзеркало з пам'яттю
Зеленський відреагував стримано, але без ілюзій.
«Україна неодноразово заявляла, що ми готові до дзеркальних кроків. Ми пропонували в цьому році припинення вогню на час Великодніх свят і будемо діяти відповідно».
— Президент України Володимир Зеленський, 9 квітня 2026
Він також додав, що Росія має шанс не повертатися до ударів і після свят — натякнувши на можливість 30-денного перемир'я, яке Київ пропонує вже кілька тижнів.
Прецедент 2025 року: цифри, які важко ігнорувати
Рік тому аналогічний сценарій вже розігрувався. Путін оголосив 30-годинне перемир'я на Великдень 2025-го — і майже одразу з'явились звинувачення в порушеннях з обох сторін. За даними української сторони, лише за неділю 20 квітня 2025 року росіяни порушили режим тиші 2935 разів. Зеленський тоді написав: «Або Путін не контролює свою армію, або в Росії не мають наміру робити справжній крок до закінчення війни».
- Українські бригади фіксували, що під прикриттям тиші росіяни прокладали маршрути для важкої техніки та розчищали переправи для бронеколон.
- Було зафіксовано удари FPV-дронами по евакуаційному авто гуманітарної місії.
- Росія у відповідь звинуватила Україну у більш ніж 1000 порушень — і заявила, що її сили «суворо дотримувались» перемир'я.
Кому вигідно і навіщо зараз
Аналітики CNN ще у 2025 році зазначали: раптові перемир'я Путіна розраховані насамперед на Вашингтон — щоб показати Трампу, що Росія «не є перешкодою для миру». Сценарій 2026 року повторює логіку: Кремль перехоплює ініціативу Києва, перепаковує її у власний жест доброї волі й адресує його не Зеленському, а американській аудиторії.
При цьому жодного механізму верифікації перемир'я не передбачено — ні моніторингової місії, ні чіткого визначення «порушення», ні відповідальності сторони, яка першою відновить вогонь. Це відрізняє «великоднє перемир'я» від будь-якої реальної домовленості про припинення вогню.
Якщо цього разу кількість порушень виявиться зіставною з 2025 роком — питання про те, чи є ці перемир'я інструментом миру чи інструментом PR, отримає відповідь, яку буде важко спростувати навіть у Вашингтоні.