П'ять країн Євросоюзу підготували пропозицію щодо обмеження повноважень майбутніх членів блоку на перехідний період після вступу. Як повідомляє Reuters, ініціативу просувають Данія, Нідерланди, Австрія, Швеція та Фінляндія — держави, які традиційно скептично ставляться до швидкого розширення ЄС.
Логіка проста: Угорщина за останні роки заблокувала або суттєво затримала десятки рішень — від пакетів допомоги Україні до санкцій проти Росії. Будапешт використовував право вето в Раді ЄС як інструмент торгу з Брюсселем у власних внутрішніх конфліктах. П'ять країн хочуть, щоб наступні члени такого інструменту в перші роки членства просто не мали.
Конкретний механізм поки не опублікований. За інформацією Reuters, йдеться про поступове надання повних прав голосування — залежно від того, наскільки країна-новачок виконала взяті на себе зобов'язання у сфері верховенства права та судової незалежності.
Для України це має пряме значення. Київ офіційно є кандидатом на членство з 2022 року, переговори формально розпочалися у 2024-му. Якщо пропозиція п'яти країн набере підтримку, Україна може вступити до ЄС із суттєво урізаним голосом у Раді — щонайменше на кілька років.
Прихильники реформи кажуть: це ціна довіри, яку нові члени мають заслужити практикою, а не деклараціями. Критики — що це двосортне членство, яке підриває саму ідею рівності держав у союзі.
Реальний конфлікт тут не між «старою» і «новою» Європою — а між двома розуміннями того, що таке членство в ЄС: набір прав від першого дня чи процес, у якому права нарощуються пропорційно до довіри.
Якщо обмежувальний механізм буде прийнятий, постане конкретне питання: хто і за якими критеріями вирішуватиме, чи достатньо нова країна «заслужила» повного голосу — і чи не стане цей механізм новим інструментом політичного тиску замість угорського вето?
